ШКОЛА ВИЖИВАННЯ

Переїзд

-Женя що ти там робиш!!!???-прокричала вчителька а я сонно підняла голову з парти.
Вчителька закотила очі і продовжила розповідати нам про якиїсь роман.
На перерві ми знову тупили на дивані який вже ніби вилитий під наші пяті точки.
З дзвінком ми пішли на фізру.
Вимучились і вже спали на тій підлозі.
Ми вибігли в хол.
Так як то був останній урок,ми знову сіли на дивани.
Тут всі повернули голови на директора.
-Діти,в зв'язку з складним фінансовим становищем,всі учні живущі в кімнатах з 66 по 127 переїзжають в сусідню школу бойових мистецтв!
Ми оглянулись.
І тут згадались слова Ігоря.
Це правда.
Доки всі шоковано сиділи,ми пішли за директором і увійшли в його кабінет.
-Тату як це розуміти?-запитала Аня.
-Так і розумійте,у нас немає грошей.
-То слова Ігоря це правда?
-Так у нас зник спонсор.І доки ми не знайдемо нового ми повинні скоротити затрати.Тимпаче тепер в нас немає Сема.
-Ага.
-Ви повинні покинути школу щоб колись повернутись.Я ж знаю як вона вам дорога.
Я опустила голову.

*********************

Ми увійшли в ту школу.
Я помітила на собі важкий погляд Джека.
-Хельоу Женя.-сказав він.
-Здрастє.
-Чо приперлись?
-Ми тут будемо жити,не понятну кількість часу.
Той ухмильнувся і пішов на другий етаж.
Ми вже знали що робити.
Розворот і в столовку!!!!!!!
Ми ледь не влетіли в стенд,але набрали гору їжі.
Так наїлись що ледь не здохли.
Розійшлимь по кімнатам.
Ми ледь не впали від такої краси.
Відразу лягли на великі більше ніж двомісні ліжка.
Виглянула в вікно.
Там був ухожаний і гарний двір.
Навіть були декілька сосен і кущі малини.
Та тут я помітила ще й ігрова площадка і басейн.
Я вирішила повернутись в хол.
Дівчата ж залишились в кімнаті.
І хлопці теж.
Я почула крики тієї Марини.
Вибігла перед школу.
Там Джек і його пацани над нею знущалимь.
-Слиш ти слоноподобноє,відпусти її!!!
-Розбігся прям.
Марина косо поглянула на мене.
-Та що ти до неї пристав!???!!-прокричала я.
-Я її відпущу якщо поміняємося.
-Всмислі?
-Ти займеш її місце.
Я подевилась на Марину  з ізбитими руками.
Я почула як сюди прибіг хтось.
То був Денис.
-Що тут твориться?
-Дєнчііііііік!!!!-прокричала Марина.
Я закрила вуха.
-Дуже цікаво.Як ви двоє будете проти нас?-запитав Олег.
-Так.
Ми з Денисом ухмильнулись.
Джек побіг на мене.
Я відразу вдарила його в живіт і по нозі.
Той впав.
Нікіта врав від удару Дениса по голові.
Олега я вбалила вдаривши його головою в стіну,а Марка і ще когось ми просто підшпортали і побили.
-Дєєєєєєєнчііііік!!!!-побігла до Дениса Марина.
Я просто рука лице.
Та дивно глянула на мене і за лікоть повела за школу.
-Що таке?
-Жень......якщо тобі не треба Дениса віддай його мені.
-Що?
-Але постарайся не закохуватися в нього.
-Ну це я тобі і пообіцяти можу.-я заспокоїла її і повернулась.
Марина вбігла в школу а я ще раз глянула на Джека і його компанію.
-Що вона тебе питала?
-Та так.Не важливо.
-Розповідай.
-Ні.
-Ану розказуй!!!
-Чому це.
-Бо того.
-Слиш заспокойся.Ти мене бісиш!!!Ти мені вже в печінці сидиш ти......
Та не встигла я договорити як я знову відчула його губи.
Той ж сховив за руки і придавив за ноги до стіни.
Прекрасно.......
Я відчула якусь дивну біль....
Я відштовхнула його і доторкнулась своїх губ.
Цей дебіл прокусив мені губу!!!!
-Що ти зробив?
-Я не довіряю Джекові,тому помітив свою територію.
-Ти дебіл чи так?
Я вдартла його об дерево і тут почулись крики.
-Так ви з чужої школи я вам дам драки тут устроювати!!!!!-прокричав їх охранник а я швидко вбігла в школу.
Увійшла в ванну.
Гкба вся була в крові.
Промивши її я нарешті повернулась в кімнату.
Ну все....завтра Денису п****ц.
Я виправдавшись ніби здрябалась в гілку сіла на ліжко.
В сім годин я як обично пішла тренуватись.
Та я 5 хвилин шукала місце.
Знайшла його біля футбольного поля.
Так я тренувалась до десяти......