ШКОЛА ВИЖИВАННЯ

Вихідні

В суботу я прокинулась лише в дванадцять.
В кімнаті вже нікого не було.
Я одяглася і вийшла в хол.
Всі наші сиділи в телефонах.
-Привіт.
-Привіт.Вже дванадцять а ти лише встала.
-Нічого поснідаю борщом.
І тут Саша і Майк доробили обід і відкрили двері в столовку.
Ми повалили туди.
Я взяла борщ і сіла за стіл біля Кріса.
-Чим займемося.
-Ну спочатку надвір а потім в карти.
-Гаразд.
Ми поїли і пішли грати в сніжки
Останніми днями ми лише те і робимо що жремо і віддихаємо.
Дивно
Я заглянула знову в юрту.
Там спав Аран.
Але під ним був......Парик.
Я вхопила його і засунула в карман В Дениса Джека і його дебілів я лупила з особою силою.
Ми увійшли в школу
В тут я налетіла на Дану.
Я вибачалася і пішла перевдягатись,так як вона несла сок і він вилився на мене.
Я переодягла кофту і пішла в кімнату хлопців.
Я увійшла.І тут побачила Джека і його бригаду.
-Так що це за збір анонімних дебілів?
-Вони сказали що не будуть мішати.-сказала Аня.
-А якщо будуть ми їх в вікно викенемо.-сказали хором хлопці і дали один одному пять.
Ми почали гру.
І ось момент істини.
Виграв Ден.
А я і Нікіта з Джекової бригади останні шравці.
І........я програю.
Бл*
-Ти......поведеш нас в піцерію за свої гроші.-сказав Денис.
-Ні ну вас я ще можу.Але цих шістьох дебілів ні.
-Їх пятеро.
-А Денис?Він ж теж дебіл.
-Куриця.
-Дибілоід.Гаразд за десять хвилин перед школою.
Я взяла гроші і ми вийшли
Увійшли в найпершу піцерію.
Всі замовили піци і соки.
Я одна пила апельсиновий сік.
Наївшись до відвала ми пішли в школу.
До вечора бісилися.Бігали по школі і деградірували.А потім лягли спати.
Зранку я прокинулася від жуткої болі в животі.
-Що таке?-запитала Ліза
-Живіт болить.
-Негайно до медсестри.-сказала Аня.
Прекрасне зрєліще троє дівчат в піжамах ковидяють до медпункту.

******************

-Ну Женя схоже в тебе отруєння і тобі треба в лікарню.-сказав Сем.
-Що?!
-Полежиш під капельницею дня три і все.-добавила наша медсестра.
І тут в медпункт увійшов Степан Ігорович.
-Тату відвези Женю в медпункт.В неї отруєння.
Я пішла в кімнату.Зібрала потрібні речі і сіла в машину.
Через чотири пісні ми булитбіля лікарні
Я вийшла з машини.
-Женя не пережтвай мій друг голлвний лікар знає кого не можна пускати в палату.
-Дякую.
Я увійшла в будівлю.
І тут зустріла того лікаря.
Він провів мене в кімнату.
Там мені пробили руку голкою і провели в палату.
-Вибач але вільних палат не було,томк тобі прийдеться пожити з хлопцями.Розклади речі зараз принесу тобі капельницю.
-Привіт я Женя.
-Привіт я Артем.
-Я Влад.
-Я Макс.
-Дівчино лягайте вам вде везуть капельницю.
Я лягла на койку.
Мені до катетера під'єднали крапельницю.
Я підняла голову.
Артем з Владом грали в настольний хокей.
-А звідки тут хокей?
-Я тут недалеко живу.Тому попросив сестру принести.-сказав не відртваючись від гри Влад.
І тут мені подзвонив брат.
-Ало Діма.
-Ало.Як ти.
-З чого це ти мені дзвониш?
-Мама змусила.
-Знаєш в мене отруєння і я в лікарні але мамі не кажи.Ато буде переживати.
-Гаразд.
-Пока.
-Пока.
Так я пролежала годину,доки все не сткло.
Потім я нарешті встала з ліжка.
Сіла грати з хлопцями
-Я в столову.-сказав Макс і вийшов.
За хвидину він повернувся з пакнтами
-Розбираємо хавчик.Так Артему з варенням.Владу з Вишнею.Ну Женя я не знаю що хочеш ти тому на з шоколадом.-сказав Макс і роздав всім пакети з булками.
Ми швидко з'їли свої і продовжиди гру.
І ось настав вечір.
Я вийшла щоб сказати медсестрі що у мене болить голова і щоб вона дала мені таблетку.
Я побачила в темному коридорі привідкриті двері.
Звідти доносились знайомі мені голоса.
Я заглянула.
І тут я побачила того білоокого Люка і медсестру.
-Та дівчина в шостій палаті.
Ітут почалося.
Тащи ран ран ран!!!
Я забігла в палату.
-Хлопці ви мене тут не бачили.
Хлопці погодились.
Я згадала що не вийняла з куртки парик.
Я напялила його на себе.
Заскочила в ліжко.
І тут вони увійшли в палату.
-Хлопці де та дівчина що привели сьогодні?
-Дівчина?Це хлопчача кімната.-відповіли хлопці.
І тут Люк перевів погляд на мене.
-Ти подумала що напялиш парик і я тебе не впізнаю?
Той стягнув з мене парик.
ЙОП.ТВОЮ.МАТЬ.
Я зайняла бойову позицію.
-Знаєш я чув розмову про кулон перед змаганнями.
-Кулон!-я почал намагатись нащупати на шиї кулон.
Нема.
-Не це шукаєш?-запитав той тримаючи в руках кулон.
Та тут його вихопив Артем.
І засунув його в карман штанів.
Люк почав наступати.
І знову мене подрабав.
Я націлилася на сонну артерію.
А та зараза вискочила в вікно яке провітрювалось.
Я без куртки вискочила за ним.Добре що хоч перший етаж.
По дорозі в снігу загубила чобіт.Так бігли хвилин десять.
І тут ми вийшли на дорогу.
Той дурак перебіг її а я впала.Сил бігти нема
І знову я почала материти себе.
Ну сому я така!Нічого не можу?!
Дура!
І тут до мене підбіг якиїсь чоловік.
Я не бачила хто.
Я вже нічого не бачила.
Прокинулася вже в лікарні.
Наді мною стояли люди.Всі.І нові друзі.І директор і моя банда.
-Що зі мною?
-Ти ледь не потрапила під мою машину.-сказав Андрій Миколаєвич.-Перший раз за мої 27 років учениця кидається під машину.
-Я просто......гналася.Я гналася!!!-я підскочила з діжка але лікар посалив мене знову.
-Минула година ти його не знайдеш
-Що?!
-Ти так довго бінла що сталось переохолодження.Тим паче ти була після капельниці.Тому впавши відключилася.
-А вони все знають?-запитала я вказуючи на Артема Макса і Влада.
-Про цінний кулон що дістався в наслідство?Так.-сказав підморгнувши мені Стас
-А де медсестра?
-Ми її. Відпустили.Той Люк представився твоїм вчителем і попросив провезти,тому вона не винна.
-Тату ти не можеш так її залишити.-сказала Аня.
-Ага.-хором сказали всі окрім гомодрила Дениса
-Гаразд Денис залишишся її охраняти.
-Що?!
-Чому я?!
-Так чому він?!
-Ви двоє показали гарні результати на екзаменах,і тому гарно б'єтеся.
-Виздоравлюй!-сказали всі почерзі обійнявши мене і вийшли.
-Ну де я буду спати?-запитав Денис.
-В шкафу розкладушка.
Денис взяв розкладушку і ми заснули.
Єдине що мене тривожило,це те що я не знаю що твориться в голові в Артема і інших....