ШКОЛА ВИЖИВАННЯ

Перші уроки

Я переодягнулась і ми пішли до зали.
Коли я увійшла всі стояли навколо великих матів.
Я Аня і Ліза стали біля всіх.
Раптом увійшов вчитель.
-Доброго дня-сказав він стоячи по центру всіх матів.-О я бачу в нас новенька.-сказав вчитель.
Я оглянула залу і справді не побачила окрім себе нікого з тих що їхали зі мною в автобусі.
-Так.-відповіла я.-Я Женя.
-Радий знайомству.В мене з'явилась ідея.-сказав Андрій Миколайович.-Давайте дамо Жені побитись з Денисом щоб подивитись на її здібності.
В іншому кінці зали я побачила хлопця з чорним волоссям.Я зрозуміла що це Денис.
-Він найсильніший в групі.-нашепотіла мені на вухо Ліза.
Я вийшла в центр він теж.
-Ви хочете щоб  я повернулась в кімнату з фінгалом?-запитала я у Андрія Миколаєвича.
-Не переживай.
-Посмієш його вдарити!-крикнула дівчина мені.
-А чому не можна?
-Бо тоді дівчата тебе роздеруть-сказав Денис.
-Ой Ой-сказала я.
-Ти і так мене не вдариш ручки слабоваті.-сказав він.
-Мені здається в тебе завишена самооцінка.-відповіла я.
-Так все!1,2,3 начали!-крикнув вчитель.
З першого ж удару я зрозуміла що він сильний.У мене була добра реакція і тому я могла увертатись від ударів.
Це тривало 5 хвилин.
-Стоп!-зупинив нас вчитель.-Я зрозумів чому треба навчити Женю тому можете розходитись.
Ще 30 хвилин Андрій миколаєвич показував нам прийоми і деякі я навіть вивчила.
Після дзвінка він вийшов з класа.
-Ну що ти зрозуміла що зі мною не можна сваритись?-запитав Денис.
-Ні.-сказала я і швидко вибігла з класу.
Я вбігла в столову.
За мною увійшли Ліза з Аньою.
Ми наїлись.
Раптом в столову вбіг Денис.
Я підскочила і вибігла до головних сход.
Він побіг за мною.
Раптом я побачила директора.
Я різко зупинилась а Денис не помітив його.
-Денис!Скільки раз казати не скач по школі.-наорав на нього директор.
Я поржала і знову пішла в столову.
-Женя,давай підемо на урок малювання.-запропонувала Ліза.
-А хіба у вас немає розкладу?
-Ні.Перший теждень будь якої пори року ми проводимо на будь яких уроках.А потім ми повинні ходити на урок математики 4 рази на тиждень і так далі.Але в які дні ходити ми вирішуємо самі.
-Клас пішли.
Після уроку малювання ми вийшли на подвір'я.
-Слухайте а може підемо на урок до Директора?-запитала Аня.
-Що?
-Директор проводить уроки які допомагають заспокоїтися.Якщо ти злий то вправи які він запропонує тобі допоможуть-доповнила Ліза.
-Ну гаразд.
Ми увійшли до класу.
Всі сиділи в позі лотоса.
-О я бачу ви привели новеньку.-сказав директор.
-Так.-сказали вони хором.
-Ну що ж сідайте.
Ми сіли кожен на свій килимок.
Після виконання вправ я відчула себе погано.
Перед очима ставали страшні постаті.
Мені було страшно відкрити очі.
Через силу відкривши їх я подивилась на свої руки.
Вони дрожали.
Я вся дрожала.
-Що сталося?-запитав директор.
-Н...н..нні..нічого.Можна я вийду подихаю свіжим повітрям?
-Так звичайно.
Я вийшла на тирасу.
Хтось бігав на уроці фізри.
Цей шум мені не подобався.
Тому я спустилась на більш нижню частину гори на якій і була побудована школа.
Як руки перестали трястись я повернулась в клас.
Після цього уроку ми з дівчатами попрямували в столову.
Як вияснилось всі учні по черзі готують їжу.
Дивно.
Ввечері ми з Анею і Лізою почали бої подушками.
Я дізналась що Аня дуже сором'язлива дівчина,а Ліза дуже позитивна.

***       ***      ***     ***     ***    ***    
Привіт.🎁
На фото Ліза.Фото Ані буде в іншій главі.
Хочу донести до вашого відому що ця книга ще й пригодницька.
Тут будуть лазання по підземкам і бої.
Незнаю як вам а мені таке подобається.💃
Можливо комусь теж.😌
Напишіть будьласка в коментарях писати наступну книгу пригодницьку чи повсякденну..
Щоб я знала🎈🎈🎈
Всім щастя і добра.
Пока.😘