ШКОЛА ВИЖИВАННЯ

Середа

Зранку я прокинулась від криків.
-Мамооооооо!!!
Я відкривши очі побачила Лізу.
-Що сталося?
-Брат знову хворий.Я знову до вихідних пробуду вдома.
-Везе тобі.
-Ага дууууууже.Зараз буду відпрошуватись від директора і отримаю.
-А де Аня?
-В душі.
Я одягнулася і сіла чекати Аню.
За хвилину вона вишла.
Ліза вже поїхала.
Ми вийшли в хол.
Хлопців не було.
Їх не було і в столовій.
Ми взяли їжу і сіли за найблищий стіл.
Хлопців все не було.
Був лише Денис
Але він за хлопця не рахується.
Ми знову почали чекати хлопців в холі.
Продзвенів дзвінок.
Ми увійшли до кабінету хімії.
Зайняли місця позаду.
Ми сіли один за одним щоб бути під одним варіантом на контрольній.
Мимра роздала нам зошити і завдання.
За дві хвилини увійшли хлопці і розмовляючий гомодрил.
Та само собою цей світ мавп сів біля мене.
-З якого перепуга ти тут сидиш?
-Бо хочу.
Я взяла речі і пересіла на іншу парту.
Мимра кинула на мене косий погляд.
Той знову сів біля мене.
Я зкинула його на підлогу.
Кинула його речі до мусорного відра і повернулась за свою парту.
-Так Денис Женя ану закінчили свої брачні ігри.
Я закотила очі,Денис ухмильнувся а всі заржались.
Ми почали урок.
Дивно,але був всього один варіант.
Мразь Денис в відкриту в мене списувала.
Я взяла щоденнник і поклавши на нього зошит.
Поставила на коліна.
Так він нічого не бачив.
І тут почався круговорот шпаргалок в природі.

**********************

Урок закінчився і всі вийшли в коридор.
Відразу звірили відповіді.
Ну менше вісімки нема і добре.
Рома відкрив двері столовки і товпа людей ввалилась в кімнату.
Всі вхопили тарілки з макаронами і сіли за столи.
Рома відразу сів до нас.
Ми наїлись і знову пішли в хол.
Я захотіла піти в магазин і купити собі щось.
Я попросила щоб піти самій і вийшла.
Доки спускалась по лісу почула шорох в траві.
Я спочатку подумала що це Люк або Женя,але потім звідти виповзло цуценя.
Я роздевилась.
Я погладила його.
Взяла на руки і почала кричати:
-Аран!!!
За хвилину він стояв біля мене і дивно поглянував на цуценя.
Я опустила його на землю.
Аран обнюхав його.
Цуценя заскавчало.
Вовк з подивом поглянув на нього.
Схоже його вовченята так не роблять.
Та тут до нас підбігла якась жінка.
-Доброго дня!Це мій песик!Він просто загубився.
-Ось тримайте.
-Дякую,ато мої діти б плакали.
-Ну добре що знайшовся.Допобачення!!!-прокричала я і збігла в сторону міста.
А та жінка і її сім'я доречі єдині хто живуть в цьому лісі окрім нас.
Їхній дом двухповерховий і досить великий.
Я нарешті спустилась до міста.
Сіла на зупинку чекати автобуса.
Насправді я чекаю автобус бо хочу ще раз поїхати в будинок Люка.
За три пісні автобув приїхав.
Я заскочила в нього і зайняла місце позаду водія.

**************************

Я вийшла з автобусу.
Пройшла три вулиці і знову була біля того будинку.
Йти по сходам звичайно було найкращим рішенням,бо в той ліфт я в житті не зайду.
Віддихавшись на шостому поверсі пішла далі.
По непонятним причинам двері все ще валялись на підлозі.
Я підійшла до розпахнутого вікна.
Та тут я побачила на пожарній драбині відбитки грязі.
Він сюди повертався,а якщо не він,то хтось інший.
Я почула позаду чиїсь кроки і важкий погляд.
-Я так і знала що це ти.-сказала я.
-Та ну і де ж я проколовся?
-Твій сміх був фальшивий,це я зрозуміла коли перед канікулами ти усміхвся як обично коли тобі розповідали про історію мого батька,хоча тоді ти був у школі в се повинен був знати.А у тебе на голові шрами.Через них і були на ренгені білі пятна ніби ти втратив пам'ять.
-А ми дуже уважні так?
-Навіщо тобі все це?
-Ти і так не зрозумієш.
Хвилину панувала тишина.
-Ну ти так і будеш тут стояти до мене спиною?
-Так.
-Просто повернися.
Я розвернулась під звук заряджання пістолета.
Подевилась на лице того кого я нещодавно довіряла.
-Сем.......ти і справді цінний агент Ігоря.
-А ти сумнівалась
-Так.-почувся позаду нього голос і ніж увіткнувся в його ногу.
Там стояв Люк.
-Ти......хто ж ти такий?
-Скоро дізнаєшся.
Люк зробив вигляд ніби віддав честь і побіг геть
Я стою і шоковано дивлюсь на Сема нічого не розуміючи.
Я вибігла з квартир і побігла до найблищого магазину.
Мені потрібно заспокоїтись.
Та я купивши шоколадку,вийшла.

************************

Я піднялась до школи.
Всі бісились з подушками на дивані.
Як обично чулись крики вчителів,але щось не так.
Чогось не вистачає.
Може Сема?