ШКОЛА ВИЖИВАННЯ

Сусіди

Зранку ми валялись в ліжках бо була субота.А я ще була і зла.
Та хто був би радий після вчорашнього??!!
Та тут почувся дзвінок телефону.
-Так тату.-підняла трубку Аня.
-Так вже їдемо.-Аня скинула трубку.-Пішли будити хлопців.Нам потрібно в школу.
-А що сталось?
-Не знаю.Пішли.
Ми побігли до кімнати Міші Кріса і Роми.
Постукали в двері.
-О привіт.
-Одягайтесь.За хвилину перед школою.
-Гаразд.
Ми побігли до іншої кімнати.
Сказали те саме і пішли до дверей.
За хвилину ми вже вийшли з школи.
Я призупинилась і йшла позаду.
Підійшла до Дениса.
Постукала його по плечу.
Той повернувся.
Я вдарила його в ніс.
Той за нього схопився.
Всі подевились на Дениса з носа якого почала текти кров.
Я швидко повернулась на своє місце.
Діма дістав вату і передав її Денису.
-А що сталось?-запитали всі.
-Та так......
-Ах ти ж......-почав Денис
Я ігнорила.
Та тут він мене розвернув.І.......Що б**???!!!
Він  на очах у всіх мене.....поцілував.
Я копнула його по нозі і той за неї схопився.
-Все харе!!!!!
Всі нас розняли.
-Заспокойтеся!!
-Походу йому треба намордник дати.-пробубніла я і з губи знову потекла кров.
-Б***ь Денис знову??!!!
-Тобто це не гілка?-усміхнулись піднявши брови дівчата.
-Я всього навсього помітив сваю власність.
-Я тобі зараз в*бу!!!
Денис знову ухмильнувся.
-Харе Харе!!!Голубки заспокойтеся!!!
-Кріс зараз і ти отримаєш!!!
-Так все тихо!Ви обоє наші друщі а ви тут реслінг устроїли!
-А мені здається що такі фільми називаються інакше.
-Кріііііс.....-хором сказали всі.
-Я романтику мав на увазі.....-виправдався він,а всі заржали.
Я стала подалі від Дениса і ми пішли до автобусу.
Відразу сіли і їхали хвилин 15.
вийшовши біля гори ми увійшли в ліс.
За хвилину нарешті зайшли в школу.
Підгялись на другий поверх і увійшли в кабінет директора.
Він знову передивлявся щоденник.
-Ви передивлюєтеся його в сотий раз.Нічого нового там нема.
-А ви вже пришли?Гаразд.
-Щось сталось?
-Діло в тому що у нас залишився лише один чоловік який може стати спонсорм.
-Хто це?
-Це той чоловік що тут живе.В них є багато будинків по всій коаїні.Вони багаті.
-Я бачила його дружину вчора.Я просто знайшла її цуцика.
-Ну тоді пішли.
Ми пішли до двухповерхового будинку в центрі ліму.
Звідти долинали звуки криків дітей.
Ми підійшли до паркану.
В дворі трійнята хлопчики і дівчинка гарли в м'яча.
Стас постукав в двері.
Їх відкрила якась жінка.
-Доброго дня.Ми хочемо побачитись з Михайлом Петровичем.
-Доброго дня.Він в своєму кабінеті я вас проведу.
Ми пішли за жінкою.
Проходячи біля басейнів,домашніх кінотеатрів,і огромних бібліотек я зрозуміла що вони справді багаті.
Ми увійшли до дорогого кабінету.
Я оглянула прошиті золотом речі.
-Доброго дня.
-Доброго дня.Ми з....
-Сусідньої школи я пам'ятаю.
-Справа в тому,що ми втратили спонсора і.......
-Вибачте нічим не можу допомогти.
-Міша я.....-почала відкривши двері його дружина.....здається Ірина.-О привіт.Міша,це та дівчина яка допомогла мені знайти нашого песика.
-Ну вони вже йдуть.
-А чимось можемо допомогти?-запитала вона в нас.
-Та вже нічим.
-Ми просто шукали спонсора.
-Мій чоловік може вам допомогти.Правда Міша?
-Справа в тому що ваш чоловік нам вже відмовив.
-Мішшшшша!
-Та ну.Я пожартував.Я звичайно згоден,але......за два тижні змагання по бойовим мистецтвам.І
якщо ви виграєте і займете перше місце,я стану спон ором.
-Підкаблучник.-нашептала мені Ліза.
-Дякую.Ми постараємося.

************************

Ми весело побігли з двора.
-Стійте!!!-сказав директор
-Що таке?
-Ви ж чули?В нас два тижні для того щоб натренуватись.І тому я на вас надіюся.
Я зжала кулон на шиї.
Зняла його і протягнула Степану Ігоровичу.
-Навіщо?
-Ну як обично.Потрібно битись чесно.