І коли вони сказали, що те, чого я бажав, було вигадкою,
Мені довелося підставити іншу щоку, але я слухав.
"Let It Go" | The NeighborhoodВони відбули у суботу, перед тим переживши декілька днів виснажливої фізичної підготовки. Принаймні виснажливою вона була лише для Террі. Для Брока, який, певно, з підліткових років займався чимось на кшталт дзюдо, ті декілька загальних тренувань були легеньким фітнесом перед телевізором.
Якби Доріс попросили описати дорогу до приватного аеродрому, вона б не те що її не згадала - вона б вас не почула. Її повіки, ніби налиті пекучою лавою, самі опускалися донизу, відрізаючи доступ до навколишнього світу. О якій вона лягла вчора? Третій? Четвертій? Як результат - повний недосип. Поглянувши зранку на себе в дзеркало, коли чистила зуби - подумала, що з найближчого зоопарку втекла панда.
Її окуляри попрямували на відпочинок в одну із кишень рюкзака. Було незвично уявляти себе без них, наче вона позбулася носа і очей водночас. Вже сидячи в літаку, поруч з бадьорим і серйозним Броком, вона раз по раз торкалася перенісся, намагаючись поправити невидиму оправу.
Було важко придумати якісне пояснення щодо її раптового і, що найосновніше, першого від'їзду за час їхньої роботи в Щ.И.Т.і. Та все ж, потренувавшись перед власним відображенням у дзеркалі, Террі майже змогла переконати Волтера, що без неї ну ніяк не обійтись, адже їм потрібен хтось, хто буде займатися паперами і вдавати важливого робітника.
Він зустрів її палку промову скептично. Його підозрілість зросла, коли Доріс відмовилась назвати пункт призначення. Вона бачила, як її надії розлазяться, наче погано нанесена фарба, з кожним новим словом.
На щастя, Пірс таки задзвонив. Вона підняла телефон, очікуючи почути Дарлін або маму, і аж ніяк не генсекретаря.
- Слухаю?
- Доброго вечора, Доріс. Волтер вдома?
Доки вона намагалася заспокоїтися складанням білизни, Волтер розмовляв із Пірсом. Він стояв, притулившись плечем до дверей, насуплений і зосереджений, киваючи "так" або "ні", хоча Пірс його не бачив. Террі напружувала слух, щоб почути бодай щось, але марно. А коли Лейн завершив розмову, вона дізналась радісну новину - він має з'явитись на конференції у Нью-Йорку. Тижневій конференції. І дозвіл на її місію дав сам директор, тому Волтер здався із кислою міною на обличчі.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Для танго потрібні двоє
FanfictionЇї будні - це велична будівля Тріскеліону, купи документів і мрії про те, ким вона могла б стати. Спецагентом. Лідером. Плювком у лице тим, хто в неї не вірив. Доріс Террі довелося втиснути себе у рамки, - заради роботи, чоловіка, власної репут...