Ніхто не знає, як це,
Бути поганою людиною,
Бути сумною людиною
За блакитними очима.
“Behind Blue Eyes” | Limp Bizkit
Після недовгих вмовлянь Майра таки погодилася взяти Барнса до себе на тимчасове проживання. Чим сильно здивувала Доріс.
- Можливо, я й недолюблюю його, але ніхто не заслуговує на те, що сталось. У мене ще є залишки людяності та співчуття, - з похмурим виглядом пояснила Майра, підтримуючи на плечі дорожню сумку. Вона жила на околиці міста, в маленькому особнячку, який орендувала за дві сотні соковійських рублів. Підтвердивши свої здогадки, Хоукінс одразу вхопився за можливість відправити Солдата подалі "від стресових ситуацій". Тобто замкнути його в чотирьох стінах, оточених хащами і зеленими пасовищами, з наглядачкою-левицею під боком.
Вони покинули базу рано-вранці, на скронях Солдата ще виднілися червоно-фіолетові синці. Сонце тільки-тільки піднялося над горизонтом, небо разило очі від всеможливих відтінків. Їх відвезли приватним джипом із тонованим склом, і про від'їзд знали лише Хоукінс та Штрукер. Вдвох вони стояли біля головного входу, дивилися, як з-під коліс джипа летять дорожній порох і галька. Після випитої пляшки мігрень Штрукера поступилася похміллям, і він раз за разом мружив нетямлячі очі.
Він щиро сподівався, що запал Рендалла потрохи вивітрився. Штрукер згадав, що паста в його ручці ось-ось закінчиться - підписати до кінця всі 86 заяв (а саме стільки агентів постійно відвідували бої, не шкодуючи грошей на ставки) не вдасться.
←◁↭▷→
- Візьми чистий одяг. Я набрала ванну, - Майра опустила складені штани і сорочку на бильце дивана, на якому відчужено сидів Солдат. Хоча це вже було дивом: з самого ранку він вийшов зі своєї кімнати, тоді як до того надавав перевагу часу наодинці. Він сидів так вже дві години, бездумно витріщаючись в екран телевізора. Як і всі нормальні чоловіки.
На її голос він не відреагував, та Майра не здивувалася. Коли живеш у великій родині, та ще й найстаршою, звикаєш до ігнору тих, про кого піклуєшся. Вона поклала поруч одягу білий рушник і пішла. Вже стоячи на кухні та заварюючи собі чай, почула, як тихо скрипнули двері ванної. Об кахельну плитку брязнув ремінь - Солдат залишився оголеним. Пролунало хлюпання води.
Трохи почекавши, Майра підійшла до дверей, від яких віяло теплою парою і ароматом гелю для душу. Ванільного, бо жила вона сама. Доведеться йому потерпіти. Вона постукала кісточками пальців.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Для танго потрібні двоє
FanfictionЇї будні - це велична будівля Тріскеліону, купи документів і мрії про те, ким вона могла б стати. Спецагентом. Лідером. Плювком у лице тим, хто в неї не вірив. Доріс Террі довелося втиснути себе у рамки, - заради роботи, чоловіка, власної репут...
