Для танго потрібні двоє

Глава 49

Воно завжди поруч, увесь цей шум, але
Він не такий голосний, як голос, що каже:
"Дай цьому статись, дай цьому статись"
(Буде так добре) 
"Просто дай цьому статись, дай цьому статись".
"Let It Happen" | Tame Impala

Каліфорнія рідко поринає в глибокий сон. Її сновидіння лежать на поверхні: пістряві і нетривкі, вони перериваються, варто парочці чайок злетіти з криком у повітря чи нічному клубу розчинити свої двері для спраглих нетель і цикад. Денна спека перетворює будівлі в задушливі консерви, і люди сплять із розчиненими навстіж вікнами, добровільно ділячись часткою власних снів, допомагаючи узбережжю нарешті спочити. 

Ліхтарі тьмяно жевріли на порожніх вулицях, натомість на горизонті повільно прозрівало світання. За рядами заплямлених оранжевим та фіолетовим будинків виднілося море - непорушне дзеркало, затягнуте туманом, наче вкрите вологим серпанком від поцілунку. Туман насувався на вибілені сонцем стіни, похилі дахи, пухнасті пензлики пальм, і розсіювався попід ногами, даруючи прохолоду. Була четверта ранку, і Лонг-Біч ще не прокинувся.

Двоє крокували по Анахейм-стріт, залишаючи по собі дірки у всезагальному спокої. Рухалися стрімко, не зупиняючись - не так від впевненості в маршруті, як від бажання пошвидше дійти до місця призначення. 

Доріс випереджала його на два кроки. Він підозрював, вона просто не хотіла показувати лице. Ще вдома, стоячи посеред спорожнілого дому, зі складеним рюкзаком за плечима, він помітив почервонілі очі і синці під ними. Картав себе за те, що не чув, як вона плакала вночі, але розумів, що змінити щось не зможе.

- Нам сюди, - Барнс кивнув направо і юркнув у вузький бічний провулок. Махаючи кулаками, П’єтро так необачно розпатякав йому про своє пристанище, що знайти його після однієї розвідувальної прогулянки було легше, ніж шукати Террі тоді, у зливу. 

Хоч не хоч, а їм довелося розробити план, який міг мати шанс на успіх. Доріс зустріла його ідею з обуренням: вона хитала головою і відхрещувалась, запевняючи, що не піде на таке. Заявитися прямісінько до Максімофф, сказати, що вона передумала і готова віддати Солдата взамін на власну свободу здалося їй божевіллям.

- Я не зможу так. Я не хочу знову тебе кидати, хай навіть це гра. У нас ще є час, ми можемо придумати щось краще, - благала вона. Джеймс не розділяв її оптимізму.