Для танго потрібні двоє

Глава 6

Тому що іноді, щоб вижити, потрібно вбити власний розум.
"Migraine" | Twenty One Pilots

Він закинув рушник на плече, тоді взяв з полички бритву, мочалку і шампунь, що ось-ось мав закінчитись. Вмісту невеликих баночок стандартного шампуню без запаху, яких їм видавали двічі на місяць, ледь вистачало. Тим паче для таких, як він. 

Чоловік витягнув з блискучого комода чистий одяг і покинув стерильно-білу кімнату. 

У душовій вже було досить багато агентів. В повітрі стояв спертий запах поту, який щосили намагався перебити аромат лосьйонів та дезодорантів. Чоловіки купчились біля шафок, брилися або одягалися, хтось стояв у черзі на вільну кабінку, обгорнутий лише рушником, а то й без нього. 

Не дивлячись нікому в очі, він пройшов до своєї металевої шафки. Всередині не було нічого, окрім декількох запасних бритв і резинок для волосся. В затемненому кутку собі сплів житло павук - чоловік завжди перевіряв, чи квартирант є на місці і чи його павутина не пошкоджена. Деколи, якщо йому вдавалось, він ловив мух і метеликів і кидав їх всередину, доки чорне тільце і довгі лапки не обвивались намертво навколо жертв. Він дорожив своїм єдиним другом. 

Вільних душових наразі не було, тому чоловік сів на лавку, втомлено тручи очі. Декілька днів поспіль, проведених без сну, давались взнаки. А сьогоднішня місія, хоч і пройшла легко та швидко, залишила по собі неприємний осад. Як і всі нещодавні. 

Про щось задумавшись, він відключився від реальності. І не почув, як гучно гримнула дверцята віддаленої шафки. 

Біля неї стояли два агенти - один жваво жестикулював, щось розповідаючи, а інший витирав коротке їжакувате волосся. Судячи з крапель води на його плечах і аромату лосьйону, він щойно прийняв душ. 

- Марш, як щодо пива в суботу? Ввечері чкурнути в паб, я вже відпросився в своєї. 

- Ти знаєш, що я терпіти не можу, коли мене кличуть Маршом. Ніби ми педики якісь, - Марш, якого насправді звали Маршаллом, закинув рушник в шафку і почав шукати дезодорант. За мить балончик був у його руках, але погляд чоловіка на мить затримався на фотографії, приклеєній на задню стінку, заставлену речима, аби ніхто її не побачив. 

- Та окей, окей, не кип'ятись, - Джейк Рассел сперся плечем об стіну. - Ну, то як?

- Не знаю. Ще не вигадав, чим займусь, - Маршалл стряснув балончиком і натиснув, спрямувавши його на пахву. Струмінь освіжувача не з'явився.