Для танго потрібні двоє

Глава 42

Дивно, що це почуття
Зростає все більше і більше,
Адже я нікого раніше не кохала так,
Як тебе.
"Earth & Fire" | Weekend

Вони таки наздогнали їх, одразу ж на наступній станції. Їм вдалося вибратися з метро, але не встигла вулиця перетекти в аеропорт, як їм перетнули шлях у вузькому провулку. Вона не бачила їх раніше в Щ.И.Т.і і з того, як Барнс скинув ліву рукавичку, зрозуміла, що більше й не побачить. 

Доріс пам'ятала лише, як її зуби вп'ялися в руку, що вхопила її за куртку. Смакувала прегидко, закисшим потом і димом. Її боляче смикнули донизу - як виявилось, пекучий біль не залежить від довжини твоєї зачіски - і заламали руки за спину. Вона з розмаху вдарила наосліп ногою, але агент стерпів, тільки зашипів, ніби вона його обпекла. У несподіваному пориві пристрасті він намацав краї її кофти й різко задер. Її оголеною талією грався вітерець, її шиєю - гарячий, смердючий віддих насильника. 

- Лапонько, та ти вся аж тремтиш, - солов'єм защебетав агент, сильніше стискаючи її зап'ястя і водночас пробираючись вище під кофту. 

- Не чіпай! Мене! - вона щосили закинула голову назад, намагаючись проігнорувати тертя чужих стегон об задні кишені джинсів. Влучила - покидьок зашипів і попустив хватку.

Доріс впала на коліна, але не встигла звестися, як волосся на потилиці опинилося у боляче стиснутому кулаці. 

- Смердюча сука, - чоловік не вважав за потрібне витерти цівки крові, що затікали до рота, заливали криві зуби, що їх він безперестанку скалив до неї, наче якийсь прокажений. Агент ляснув себе по гомілці. Дістав ніж.

- Дострибалася.

Довге, напрочуд довге лезо ножа притягувало погляд, наче на сеансі гіпнозу. Вона пасла його очима, не в змозі кліпнути, щоб змахнути піт і сльози. Чоловіка це забавляло. Він черкав ножем повітря, розрізаючи простір, як святковий бісквітний торт, а тоді сіпнув її до себе і приставив лезо до горла Террі. Стало боляче ковтати.

Доріс з неймовірною важкістю скосила очі в сторону. Лише нечіткі тіні, звуки ударів і скрики. 

- Знаєш, так хочеться кинути все і піти вдвох кудись в тихе місце, - лезо поповзло нижче, колючи ключиці кінчиком. - Такий чарівний ротик має видавати прегарні звуки.

- Та пішов ти.

Чоловік гмикнув. Прохолода сталі раптом зникла. Секунда - і з’явився жар. Ребра наче підпалили вогнем; в їх клітку залетіла комета, хвостом розсипала жалючі іскри. Лезо ввігнали глибше і нутрощі наче наповнились битим склом. Доріс здавлено простогнала, хапаючись за бік. Почула сміх, - гидотне, протяжне іржання - а тоді її штовхнуло вперед. Шорсткий асфальт обпік долоні.