Глава 23

68 5 5
                                    

Я зустрів її в церкві,
Але вона могла бути Дияволом.
"Ferrari" | The Neighborhood

Наступного дня вона подзвонила Корі за написаним телефоном і попросила позичити комп'ютер. Він уважно вислухав історію з підставними ліками, а тоді жваво погодився надати їй у розпорядження "своє святилище".

Доки Доріс тарабанила по витертій клавіатурі, попиваючи приготований Вілкінсом чай, сам Вілкінс прасував уніформу. Доріс нагнулася - зі столу скотилася ручка - і він чортихнувся, коли почув запах смаленої тканини. 

- Що таке? 

- Дірку пропалив. Не нагинайся більше, прошу тебе, - він тріпнув курткою і під дзвінкий сміх Террі вшився в пошуках нитки з голкою. 

Перший раз перетворився на звичку. Доріс приходила до нього на годинку-дві щодня, він, здавалося, був лише за. Щойно її нога ступала за поріг чистої холостяцької квартири, Вілкінс раптово забував, де у нього лежать записані коди доступу чи коли він придбав он той пухнастий торшер з махровими китицями. Червона Шапочка приходила до Лісоруба, а він чекав її візитів. Але думала вона про Сірого Вовка. 

30-те травня - Доріс розпочала свій "рапорт" для Пірса. Вона писала три години, не відволікаючись на пропозиції Корі піти погуляти. Під кінець не змогла ворушити пальцями, і йому довелося допомогти їй натягти куртку. 

2-ге червня - Ніна подарувала вишиту традиційним соковійським орнаментом сорочку. Вона приємно пахла ваніллю, і Террі проходила весь ранок, зануривши носа у вишивку. 

5-те червня - зустріла Хоукінса в продуктовому магазині. Той радо привітав її, гучно чмокнувши в лоба, і запевнив, що не лише він сумує за нею. Старий по-змовницьки підморгнув, закинувши цукерку до рота. Доріс готова була закластися, що начинкою служив коньяк. 

Той ранку, коли вона мала повернутися до роботи, почався з крові. 

Ніна приймала душ, коли помітила, що вода внизу порожевіла. Доки вона спросонку роздивлялася тіло у наявності порізів, дві червоні краплі плюснулись у воду і розчинилися невагомим чорнилом. Її ногою стікав струмочок крові. 

Замотана в махровий рушник, кінці якого забарвилися в червоний, Ніна відчинила особисту шафку. У дзеркалі на дверцятах майнуло її невиразне обличчя. Мимоволі руда вилаяла себе за таку кількість скрабів для тіла, бальзамів на травах і масочок для обличчя. І жодної нової упаковки тампонів. 

Для танго потрібні двоєWhere stories live. Discover now