Я чув історію з нещасливим кінцем,
Там було написано, нібито ти кидаєш мене
“Piledriver Waltz” | Arctic Monkeys
- То де ви раніше працювали? - Доріс здригнулась, коли низький голос Джаніни вивів її з задумів. Досі їх розмова не клеїлась, вони мовчки прямували повз численні двері, за якими, як вона зрозуміла, простягались сумісні кімнати агентів.
- У Вашингтоні, - вони з Броком проробили всі деталі ще в літаку, тож тепер їй залишалось повторити завчені слова.
- Я читала у вашій справі, що ви були секретаркою.
- Я і зараз секретарка.
Щось мигнуло всередині зеленуватих очей рудої. Якась тонка усмішка.
- Ви з Френком напарники?
- Та ні. Це одна з небагатьох місій, яку ми виконуємо разом, - Доріс вирішила змінити тему: - Якими будуть мої обов'язки?
- Що ж, хороше питання, - Джаніна розправила широкі плечі, на ходу витягуючи пластиковий ключ-кредитку. Вони наближалися до дверей, передостанніх у цьому крилі. Якщо Террі правильно зрозуміла, тут її кімната.
- У вас немає ніяких спеціальностей, окрім робітника секретаріату, тож відповідь очевидна, - Доріс нахмурилась від її слів. - Проте наша канцелярія невелика, вся у вашому розпорядженні. Цілковита свобода, - Джаніна вперше усміхнулась.
Вона ковзнула карткою крізь відділення на панелі, праворуч від дверей. Тоді взялась за ручку, але не відкрила.
- Завтра буде важкий день, я проведу коротку екскурсію по базі і докладно опишу вашу роботу, - вона кивнула на двері, все ще тримаючи їх зачиненими. - Це ваша кімната. У вас є сусідка.
- Це... нічого, - Доріс розвела руками, коли зрозуміла як по-дурному це прозвучало. Її думки ніхто не питався і нікому не потрібна її згода.
- Ну, тоді до завтра. Рада була познайомитись, - Джаніна простягнула свою долоню, на якій лежав пластиковий ключ. Террі потисла її.
Руда пішла, залишивши Доріс одну в темному коридорі. Підхопивши свій рюкзак і дві сумки попід руки, Доріс якомога тихіше відчинила двері і прослизнула всередину.
Її старання були безмістовними, адже сусідка не спала. Вони зустрілись поглядами. Висока темношкіра жінка, мов глиняний ідол, непохитно стояла посеред кімнати, мускулисті руки складені на широких грудях. Світло лампи-бра відливало на її шкірі бронзовим полиском.
Волосся, скажена зачіска афро, обрамляло карбоване лице, не торкаючись натренованих плечей.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Для танго потрібні двоє
FanficЇї будні - це велична будівля Тріскеліону, купи документів і мрії про те, ким вона могла б стати. Спецагентом. Лідером. Плювком у лице тим, хто в неї не вірив. Доріс Террі довелося втиснути себе у рамки, - заради роботи, чоловіка, власної репут...
