Глава 29

53 6 2
                                    

Можливо, я перепливу кілька лагун,
бадьорим кроком
Я скоро буду тут,
Щоб заспівати тобі хорошу пісню, завтра.
"Hiding Tonight" | Alex Turner

Він видер її, позбувшись нігтя на вказівному пальці і розрізавши фаланги за декілька міліметрів від кістки.

Запала мертва тиша. Хтось позаду Доріс виригав свою вечерю. Звуки блювання нагадали їй, що вона не спить, і отой покручений цурпалок металу, який донедавна сидів на руці Солдата, теж їй не сниться. Намагаючись пригадати, як дихати, вона перевела погляд на Барнса. 

Джеймс закляк, лише біонічні пальці різко посмикувалися, ніби він грав на невидимій гітарі. Його очі перетворилися на дві важкі скляні кулі, і він насилу повернув їх в очницях. Як у вповільненому фільмі, він бачить свою руку і вона пускає зайчиків йому в очі, наче переконує: "Все о'кей, маленька поламка, доку!", і зяє вигнутими назовні краями дірка трохи нижче ліктя, з неї жмутом стирчать дроти і сипляться феєрверки іскорок. Він бачить кожен кабель, кожен сплав, бачить, як його пальцями бігають конвульсії. Він хоче кричати, але з його рота виходить лише хмара гарячого повітря. 

- Може, десь серед вас є Стів? Його тут шукають, - крикнув Капітан і запхав пальці, з яких крапала кров, всередину. Він намацав клубок нервів, насправді - тоненьких різнокольорових дротів, і щосили потягнув, незважаючи на укуси струму. 

До нього вперше по-справжньому пробився біль, і Барнс закричав. Його біоніка нагадувала розпечений кавалок заліза, неоковирний, неслухняний, пульсуючий різкими спалахами. Він заточився, тримаючись за руку. Спробував поворушити бодай мізинцем, та марно. Тепер його тіло складалося не з торса та кінцівок - замість них були дві розпечені від болю точки. 

Стів

за що? 

Капітан вдарив його в скроню. Тоді в шкіряне реміняччя на грудях. Біль вибухав то тут, то там, він засліплював його, і всі думки в переповненій голові, як ті таргани, ховалися від цього світла. 

Барнс ледве відчув, як його потилиця стрімко стикається з бетоном. Волосся набрало неприємної теплої вологи. Під повіками затанцювали вогники. Він спробував зіп'ястися, та одразу ж був привалений назад, як немічний, якому лікар наказав залишатися в ліжку. От тільки цей лікар був чи то хірургом, чи то ревматологом, бо трощив його кістки і він не відкликався на ім'я Стів. 

Для танго потрібні двоєWhere stories live. Discover now