Для танго потрібні двоє

Глава 37

Ні поцілунок, ні добре слово не могли пробудити мене,
Поки я не усвідомила, що причиною сну був ти.
"Blind" | Florence + the Machines

Вона знову йшла тим самим коридором, що й тоді, в кінці лютого. Її шпильки так само пронизливо лунали серед загальної тиші Тріскеліону. Тільки тепер в папці, що її вона несла, притиснувши до грудей, були не чергові документи на заповнення, а заява про звільнення. 

Час линув як дивний сон. Ще вчора вона була щасливо одружена, повна амбіцій та наснаги, бажання бути гідною своєму оточенню. А тепер Доріс сама собі здавалась огидною; набряклим чиряком, який отруював гноєм усе навколо; проблемним місцем, від якого всі бридливо відвертали носа. Не мине й двох місяців, як її зітруть з пам'яті Щ.И.Т.а, а коли хтось таки згадає її скромну особу, то лише під клеймом "свавільної дурепи, яка поплатилася посадою".

Доріс все прокручувала в голові ті півтора години, які провела, збуджена і невиспана, в кабінеті Ніка. Минулої ночі їй знову приснився Котнік. Вона мало що запам'ятала, тільки відчуття невимовного жаху, коли його м'язисті руки обхопили її шию, шкрябаючи її нігтями, так само, як колись вчинила вона. Доріс прокинулась, кусаючи себе за руку, щоб не розбудити криком Волтера. Було б гірше. 

Нік зустрів її на законному місці. Він тримав у руках заяву лицем до себе, ніби не усвідомлював, що вибиті чорним букви чудово просвічуються. Тримав так, наче не знав, як правильніше підсунути її Доріс. Його лисина вкрилась потом, але не від хвилювання. Доріс сама помітила, як спекотно в кабінеті, на що Нік відповів, що поки його берлогу відрізали від електропостачання задля ремонтних цілей. Він вказав на кондиціонер в глибині кімнати. Той привідкрив свого довгого рота, ніби його застали на півслові. 

- Мені шкода, Доріс, але це кінець. Я не можу заплющити на це очі і вдати, що нічого не трапилось. Це було б некомпетентно з моєї сторони як директора. Прийміть мої вибачення. 

Доріс пропустила повз вуха формальну частину. Вона незмінна для всіх і вибачаються перед усіма однаково, байдуже - розлив ти каву на сорочку боса чи вирушив у тил ворога без будь-якого попередження. 

- Що буде з ним? Його кинуть до в'язниці? 

- Важко сказати... - Нік був здивований, що не побачив ні сліз, ні криків. Доріс сиділа так, наче давно була готова до сьогоднішніх новин, її шкіра відливала хворобливим воском. - Він належить до групи найбільш розшукуваних злочинців по усьому світу, уряди більше п'ятдесяти країн були б раді засадити його у свої тюрми. Гадаю, поки він залишатиметься у Вашингтоні, до початку судового процесу.