💜 Новенька 💜

Розділ 2

- Ей, новенька, підійди сюди!
- " О ні тільки не це ! Тільки не в перший день школи ! " - подумала я і мовчки підійшла до насія голоса.
Ним виявилася руда вродлива дівчина з тонною косметики на обличчі, що робило її красу сумнівною. Біля неї, як дві краплі води схожі стояли дві брюнетки. Мабуть що близнята. Складалося враження, що вони ляльки і їхній хазяїн, саме зараз, забув запрограмувати їхню емоцію. Вони просто тичили на мене своїми тупими поглялами, мов оселедці.
- Привіт, новенька, - наголосила на останньому слові руда, - Звідки ти така, не звичайна, - вона провела пальцями по моєму фіолетовому волоссі.
- Я жила в Нью-Йорку, а потім...
- Ясно, ну що ж мені це не цікаво. Я Моніка, - усміхнулася мені дівчина, - а це Ліза - махкула головою до одної з дівчат, у якої ( здалеку це було не помітно) пирсингований ніс, - та Лесі - вказала на темну дівчинку якій менше повезло з генетикою аніж ії сестрі, вона зблизька можна було розгледіти її проблемну шкіру та горбатий ніс, хоча в загальному, вона була досить красивою.
- Так, все що вимагається від тебе - не стояти нам на шляху. Ітоді я навіть подумою чи запросити тебе на осінню вечірку, як тебе там ?
- Кетрін
- Кетрін, - протяжно повторила Моніка.
- Ти ж хороша дівчина, так ? - спромоглася хоч щось вимовити одна з блигнючок.
Вони ще кілька секунд потичили на мене , а тоді пройшли так, ніби ми й ніколи не бачили одне одного.
-" Напевне вони просто хочуть спокою. Можливо ми навіть подружемся, я не збираюся ставати їм на шляху" - подумала я.
Наступні уроки пройшли спокійно. Ніхто не чіпав мене, нікого не рухала і я. В загальному вчителі мені подобалися, як і дезайн школи.
Я сиділа за одним із столиків на літній терасі і спокійно читала електронну книгу. Не пам'ятаю скільки часу вже пройшло, але це було й не важиво. Зараз час великої перерви. За декілька столиків від мене сиділа кучка дев'ятикласників і з покерфейсом задротили. З іншого боку, на спортивному майданчику займалися старшокласники варкаутери. Звичайна обстановка, типової школи. Ніякий тобі сутичок зіркових компашок як у фільмах, окрім тих дівчат, я досі не помітила.
Зненацька ззаду підходить дівчина і займає місце за столиком поруч зімною. Вона мала приємні риси обличчя, широку посмішку, веснянки та сяючі очі. Вона усміхнено промовила :
- Карамель....