💜 Новенька 💜

Розділ 36 😶

Вже майже місяць наших відносин з Пеєм. Особливо нічого і не змінилося, ми так само приховували це від решти. Лише погляди, що Кара час від часу кидала, могли нас видати. Я розповіла йому про те, як вона дізналася, мені довелося. І хоча він був не в захваті та відреагував цілком нормально. Пейтон кожного ранку підвозив мене до школи, пригощяючи стаканчиком лате з старбакс та порцією ранкових поцілунків, і забирав зі школи. Ми разом обітали, їхали в репетиційку трішки раніше назначеного часу та довго цілувалися. Сьогодні ми зробили так само.
Ми цілувалися вже хвилин п'ятнадцять. Я сиділа на столі та обіймала його за шию. Ми ненароком скинули кілька папок, чи то з текстом пісень, чи то з бугалтерією, але зараз це було не важливо.
Я на секунду відірвалася.
- Точно ще нікого? - запитала я.
Обличчя Пейтона було розпашілим, біляве волосся розбурханим, а губи вологими та червоними. Якби хтось прямо зараз зайшов б сюди, йому не складно було б догадатися, що тут відбувалося.
- Точно, - хлопець усміхнувся та припав до моїх губ.
Ми знову поцілувалися. Наше дихання стало важким і схоже я скинула зі столу ще щось. По звуку падіння схоже на стаканчик з ручками. Та мені було байдуже. Я запустила пальці в його біляве волосся...
- Кх-кх, - почувся звук з переду.
Я митю відірвалася від Пейтона. Хлопець повернувся назат. За його спиною стояв Джейкоб.
Блондин подивився назат на мене та винувато прикусив нижню губу. Ми не знали з чого почати.
- Та ладно народ, - Джейкоб рушив в сторону своєї гитари з чашечкою гарячого напою. Схоже кава. - Не потрібно пояснювати. Тільки скажіть скільки?
Я розтулила було рота аби щось сказати.
- Місяць, - випередив мене Пейтон.
- Серйозно? - брюнет був здиваним.
Я нарешті встала з стола.
- І ти стільки часу приховувала це від нас з Карою? - ображено почав він.
Я просто прикусила язика і дивилася в підлогу.
- Кара знає, - здогадався Джейкоб.
- Всього тиждень, - виправдовувалась я.
Джейкоб насмішкувати посміхнувся.
- Народ, ну вам не 10. Може хоча б перестанете морозити одне одного в коредорі? Бо я вже подумав, що вас треба мирити. А ви, виявляється, зовсім не сварилися, - він продовжував насмішкувато дивитися на нас, - радше навпаки.
Хлопець ще ширше посміхнувся та відвів погляд.
- Джейк, - почав Пейтон, - давай не зараз.
Він підняв папки та ручки з підлоги. За мить сюди зайшли й решта гурту. По вигляду брюнета, я знала, що йому було неприємно дізнаватися про наші стосунки з Пейтоном от так. Ми ж друзі! Я винила себе в цьому, адже такий самий погляд був і у Кари - розгублений і трішки, навіть розчарований.
Джейк вирішив не казати решті і я була йому за це вдячна.