💜 Новенька 💜

Розділ 50 💖

Позавчора почалися канікули. Я ні разу не вийшла за межі дому. Не те, щоб на вулиці було холодно, мені просто не хотілося. Кожного дня, приблизно в шостій годині вечора, до мене приходив Пейтон. Точніше під моє вікно. Він постійно співав цю кляту пісню, що просто розривала мене на шматки. Під час школи, я хоча б могла розвіятися. А тепер...
Опів на сьому, я знову сиділа під вікном скрутившись клубочком та тихо всхлипувала. Раптом двері в мою кімнату відчилися. Я підвела заплакані очі. В кімнату увійшов Джейк. Усмішка з обличчя хлопця спала, він швиденько підлетів до мене.
- Ти чого Кетрін, - хлопець обійняв мене, та я не переставала плакати.
- Тихенько, тихенько, - він погладив мене по голові.
Я безсило притулилася до плечей Джейкоба.

***
Кожного дня хлопець приходив підтримати мене. Спочатку було важко, на очі знову накочувалися сльози, але за кілька днів все нормалізувалося. Ми навіть відсвяткували разом Різдво. Хлопець прийшов до мене на вечерю, окрім того приніс ялинку. Ми разом прикрасили її, а на ранок прийшли до Кари. Дівчина була приємно здивована, та її позитив дуже швидко пропав. Вона постійно переводила погляд з мене на Джейка. Вона дійсно нервувала, але, напевне, просто була не в настрої, тому ми з Джейком за кілька годин пішли додому.
- Слухай, може накупимо їжі і до тебе? - запитав друг.
- А чому не до тебе?
Хлопець змінився в обличчі.
- Вибач, але у мене не можна, - хлопець легенько обійняв моє плече. - Я не можу поки, що пояснити, але...
- Не хвилюйся. Ідем до мене, - промовила я.
Хлопець зрадів і обійняв мене ще сильніше.
Я не допитувалася хлопця, адже Пейтон раніше розповідав про те, що в Джейка та Делії є проблеми з батьками.
Ми весело провели час, подивилися кілька фільмів та наїлися попкорму. Я вже майже не звертала уваги на спів Пея.
Наступних кілька днів ми також провели разом. Гуляли в парку, містом, а коли темніло йшли до мене. Спів Пейтона все ще задівав мене, але я вже не скручувалась під підвіконням і не плакала. Джекоб постійно підтримував мене за, що я була йому вдячна.

***
Сьогодні Джейк знову прийшов до мене. З самого ранку ми дурачилися та наминали принесену хлопцем піцу.
- Ти єдина з моїх знайомих, яка теж любить гавайську, - жуючи сказав Джейк. - Ти ідеальна.
Я тихенько хіхікнула.
Досхочу наївшись ми лягли дивитися фільм.
- Який дивимось? - запитав Джейкоб.
- Я хочу щось підліткове.
- Щось підліткове? - загадково промовив хлопець сидячи по турецьки з моїм ноутом на колінах. - Може марвел?
- Ні-і, - швиденько відповіла я і забрала ноутбук. - Зараз щось знайду, - і взялася за пошук.
Через хвилин п'ять, коли Джейкоб вже втомився чекати, з нарешті знайшла цікавий фільм.
- Будка поцілунків, - сказала я кладучи ноут між нами.
- Будка поцілунків? - перепитав хлопець, йому, схоже, не зовсім сподобався мій вибір.
- Та-ак, - протянула я.
- Це для дівчаток, - насмішкувато промовив він.
- Не для дівчаток, - кокетливо відповіла я дивлячись йому в очі.
- Не для дівчаток? - так само повторив він в півголоса. Його голос звучав тихенько та чарівно.
Я усміхнено похитала головою з боку в бік.
Джейккоб ще кілька секунд дивився мені в очі, потім відсунув ноут з увімкненим фільмом і поцілував мене. Його губи були набагато м'ягшими за вуста Пейя. Та й темп був повільнішим, але від цього не менш чарівним. В животі закружляли метелики. Я почула крик за відчиненим вікном.
- Кет, Кетрін! - кричав Пейтон.
Джейкоб відірвався від мене. Я подивилася на вікно.
- Кет, будь ласка, я все поясню. Я зроблю все, що хочеш!
- Що таке? - тихенько, усміхнено промовив Джейк.
Я повернула голову до нього. Лише зараз я помітила наскільки ніжним та турботливим був його погляд. В ньому хотілося просто розтанути. Я поклала долоню на його щоку, трішки попестила пальцями його вушко:
- Нічого, - прошепотіла я закусивши нижню губу.
Хлопець ще ширше посміхнувся і за мить опинився надімною. Одною рукою він взяв моє зігнуте стегно, а іншою обхопив шоку та знову поцілував. Цей поцілунок був таким слодким та ванільним. Таким ніжним та довгоочікуваним. А за вікном не вгавав Пей: (Миша Смирнов-Под твоим окном)