Епілог

876 75 49
                                    

Випускний бал. Вже минуло кілька місяців з того часу, як ми з Пеєм зійшлись. Я жодного разу не пошкодувала про свій вибір. Ми більше ніколи не ховалися від когось в коредорах, навпаки, Пейтон на кожному кроці кричав, що я його дівчина. Наші відносини наче по новому розквітнули. Все стало на свої місця і загоріло новим, палким вогнем. Наче гусінь, що переродилася в яскравого метелика. Я познайомила мати з Пейтоном і хоча вона й досі не могла змиритися з тим, що я повернулася в групу, але схоже клюнула на його гроші: " О, в тебе є машина. Ще й дім двоповерховий. Ну бачиш Лілі, перспективний хлопець, а ти казала. " Мені не дуже подобалась така її позиція, та це вже краще, ніж те, що було взимку.
І так, я поверенулася в групу! Моя гітара самотньо чекала мого приходу. З того часу пройшло вже багато часу і тепер мій хлопець випускник. Він був вдягнений в дорогий чорний смокінг, а я в синє, блискуче, вечірнє плаття, що сягало колін. Моє волосся добряче відросло і я перефарбувала його в світло-русий. Зараз воно було красиво зібране в зачисці. І хоча я й не була випускницею, та Пей запросив на бал саме мене.
Зараз ми стояли за кулісами. Ведуча саме об'явлала нашу групу.
- Ти готова? - ніжно запитав Пей обіймаючи однією рукою мою талію.
- Так, - я посміхнулася.
Хлопець поцілував мене в лоба і ми, взявшись за руки, вийшли на сцену.
- Привіт народ, - в один голос проказали ми.
Зал загудів щасливими вигуками.
- Вітаю всіх випускників! - сказав Пейтон. - Ми зробили це! - усміхнувся він.
За кілька секунд прозвучав перший акорд, зал замовк в очікувані.
Першим був мій куплет:
( Melovin-Вітрила (в виконанні героїв серіалу "Новенька" Роми та Віри). Раджу послухати аби зрозуміти атмосферу)

Коли від всіх тікаю,
Турботи забуваю,
Навколо очі самоти.
Тобі я прошепочу,

Світло в залі згасло. Залишився лише один єдини прожектор, що білим сяйвом освічував мене, відкидаючи з кімінців на моїй сукні сонячних зайчиків на публіку.

Що знов відчути хочу,
Як разом із тобою ми.

Я рвучко обернулася в бік. Ввімкнувся ще один прожектор, що осяїв Пейтона. Ми разом заспівали приспів:

Ти - мої вітрила, музика моя.
Невагомі крила підіймають в небо.

Ми стояли впритул і дивилися одне-одному увічі.

Дві частини серця - разом ти і я.
І мене не буде і нема без тебе.

Мій прожектор згас, я залишилася в темряві, навідмінно від Пейя, що почав співати свій куплет:

💜 Новенька 💜Where stories live. Discover now