💜 Новенька 💜

Розділ 33 💥

Так безтурботно пройшли ще, леть не найкращі, два тижні мого життя. Я спокійно відвідувала школу. Перед уроками отримувала дозу поцілунків він Пейтона, як і після них. Ну і звичайно незабутні сніданки з старбакс.
Наша група продовжувала розвиватися. Щодня, після смачного обіду ми з Пейтоном їхали в репетиційку. Хлопці працювати над мелодією для нової пісні, сказали, що це буде для мене сюрприз.
А от в школі ми з Пейом ніколи себе не видавали. Так, ми і далі віталися, разом обідали, але жодного зайвого погляду чи доторку не було. Ми вміли грати. Скільки часу ще нам доведеться все приховувати - я не знала. Та мене це не дуже то й тривожило. Мені було зручніше бути як можна більш непомітною. Хоча мої "фанатки" з 9 класу вже не давали мені себе відчути звичайною ученицею. Моніка і її кицьки постійно поглядали на мене скоса, але ніколи не підходили. Напевне це на краще.
Лише Кара постійно про щось здогадувалась:
- Кетрін, що в тебе зараз ? - допитувалась подруга.
- Фізра, - спокійно відповіла я, дожовуючи бутерброд з ланчу.
- Ммм, фізра з 12 класом ? - дуже двохзначно проказала вона.
- Кар, - обурилась я з набитим ротом.
Подруга лише засміялась:
- Та все, все.
За кілька секунд вона продовжила:
- Але я всерівно виведу вас на чисту воду, - сміючись додала вона.
- Кого ти там виведеш ?
Ну звичайно ж, саме в такі моменти біля нас мусила з'явитися подруга Моніки, одна з близнят, а біля неї і сама Моніка. Добре, що хоч моєї сестри біля них не було. Кицьки стояли збоку біля шкафчика.
- Тобі повторити питання ? - нагло проказала Моніка.
Кара схоже неочікувала цього нападу, тому просто мовчала. А мені довелося зачекати секунду, щоб дожувати бутерброд. Ну чому саме зараз ?! Це дуже потішило Моніку.
- Слухай, не лізь не в свої справи, добре ? - коротко проказала я, все ще з залишками їжі в роті, але це було не чутно в моїй вимові.
" Кляті сендвічі !" - нервувалась я.
- Після того, як ти порушила своє слово, я буду лізти ! - відповіла мені Моніка.
Це вже, в свою чергу, усміхнуло мене:
- Слухай, по-перше ніякого слова я не порушила. Ані ти, ані твої подружки ні слова мені не сказали про групу. А Пейтон, ну іди цілуй його, я нічого проти не маю! - звичайно маю! Але їй не обов'язково про це знати. - Тільки от проблема не в мені, а в тобі. - Тут я розігналася не на жарт. Це стерво вже давно не давало мені спокою. - Не знаю, що ти там витворила в минулому, але ми обоє знаємо, що це і є справжньою причиною його ігнору до тебе.
Маю віддати належне, Моніка трималася досить мужньо. Після моїх слів вона, ще секунду подивилася на мене і рушила в притилежний бік. Її подружки полопотіли за нею в слід. Схоже в туалет. Це мене потішило. Я перевела погляд, з іншої частини коридору на мене дивився Пейтон. Він насмішкувато посміхався та, наче, промовляв всім своїм виглядом:
" Молодчинка! "
Я заусміхалася ще дужче і вже з хорошим настроєм обернулася до Кари, ми попрямували на фізкультуру.