💜 Новенька 💜

Розділ 30 💖

Понеділок.
Мій будильник сповістив мене про настання 7:00. Я, як і в перший день школи, просто скинула його з тумби. За кілька хвилин, остаточно прокинувшись та сівши в ліжку, я підняла бідолашний пристрій.
- І як ти ще не зламався ? - пробурмотіла до себе я одною рукою ставлячи будильник на тумбу, а іншою поправляючи фіолетове волосся.
Згодом я спустилася вниз, прийнявши теплий душ повернулася назат. Поки потихенько вдягалася та складала сумку мій телефон безперестанку дзеленчав. Вдягаючи носки, я нарешті добралася до нього. Включивши екран, я побачила " нові повідовлення від "Пейтон🎸".
" Привіт 😊 "
" Як спалося ? "
" Можеш не робити каву "
" Я заїду за тобою 😁 "
" В 8 чекатиму там, де і завжди "
" Кееет "
" Ти є ? "
Прочитавши я вирішила відповісти:
" Так "
" Все добре 😊 "
Тим часом подивитись на годиник: 7:48 !
- О, ні!
Мені довелося нашвидкоруч підмалюватися та буквально вилетіти з дому. Мені в слід ще щось гукала Лілі, але у мене не було на неї часу.
І нарешті, звернувши за ріг, я побачила його машину. Підійшовши, я оглянулася чи бува немає за мною сестри і сіла в машину.
- Привіт, - захекано сказала я.
Хлопець зразу ж припав до моїх уст та цілуючи промовив:
- При..віт, ти...могла...не..спішити, - через поцілунок звуки вийшли трішки зажованими, але сенс зрозумілий.
Коли ми нарешті відірвались одне від одного, я відповіла:
- Ти не попереджав, що заїдеш.
- Так, хотів зробити сюрприз, - хлопець почав копошитись на задньому сидінні, - але потім згадав про твою сестру, - від дістав пакет ззаду, - і вирішив зупинитись тут.
Пейтон розгорнув кульочок, там були 2 круасани та дві кави на картонному держачку.
- Сорі, кава трішки вистигла.
- Нічого, - різько відповіла я, - я дуже голодна.
Хлопець лише подивився на мене та посміхнувся.
- Який круасан хочеш? З вишнею чи шоколадом, - запитав він.
- З шоколадом, - сказала я, хоча насправді хотіла обидва. Але у мене вже був свій план.
- Окей, - Пейтон передав мені крусан і стаканчик старбакс з айс-лате.
Я зразу ж прийнялася до їжі, хлопець тим часом рушив і вже находу їв. Правда з меншим апетитом ніж я.
А ось і час мого невеличкого плану:
- Не хочеш? - запитала я та піднесла свій круасан до Пейя. Він звісно ж не відмовився та відкусив шматочок. Розкусивши мій план, хлопець зробив так само з своїм.
Як добре, що ми їхали досить безлюдною вулицею, адже Пейтон майже не дивився на дорогу. Ніколи не думала, що звичайна дорога до школи може бути настільки чарівною.
За кілька хвилин, я нарешті доїла свій сніданок, а Пей зупинився неподалік від школи. Заглушивши машину він усміхнувся і знову припав до моїх вуст охопивши обличчя долонями. Через хвилину, чи кілька, мабуть кілька, хлопець нарешті почав:
- Кет, - він взяв мене за руки, - не зрозумій мене неправельно... Але я не хочу поки що розповідати про нас в школі.
Цей ранок миттю став не таким радісним. Я не знала, як відповісти.
- Тобто, - у мене в горлі все пересохло, - це все, типу, фейк ?
Навіщо ж він тоді це робив ?!
- Ні, - хлопець швиденько заперечив. - Я хочу, щоб ми були разом. І щоб все було так класно, як є. Але, я не хочу поки що афішувати про це в школі, - він говорив швидко, все ще тримаючи мене за руки. - Розумієш, в нашій школі є люди, які б не хотіли бачити мене з кимось окрім себе, -Пейтон не уточняв, але звичайно ж він говорив про Моніку. - І я не хочу, щоб ти була в небезпеці. Тому поки я сам не розповім про це публічно, - його голос став хрипким від хвилюваня, - будь ласка, можемо тримати це в таємниці ?
Він нарешті, вперше за всю розмову подивився мені в очі. Очікувально.
Насправді, я й сама не хотіла афішувати про відносини в школі. Тому в цьому я не вбачала ніякої проблеми. Хіба що, далеко в душі я все ж сподівалася, що ми героїчно зайдемо в школу тримаючись за руки. Але це лише мої тупі фантазії.
- Добре, - погодилась я. - Але за межами школи, хто ми ? - ось це питання хвилювало мене набагато більше. Ще від часу нашого першого поцілунку.
- О, до речі, про це, - хлопець відпустив мої руки та награно схвильовано спочатку опустив голову, а потім підняв її:
- Ти будеш моєю дівчиною ?
Я широко посміхнулася та леть стрималася від сміху. Але не відповіла. Тоді хлопець скрутив милу мордашку та звів губи "уточкою", ніби впрошуючи мене ще трішки нахилив голову набік.
Я засміялася та промовила:
- Так.
Тут же хлопець митю змінив грим-масу на посмішку та поцілував мене.