Шляхи до серця

Розділ 6

Ян помотав головою, аби поправити свої щойно висушені феном кучері. Він визирнув із ванної кімнати, шукаючи поглядом Єлизавету. Вона стояла в кімнаті, розмовляючи по телефону.
— Так, за годину я під'їду. До зустрічі.
Овсієнко вислизнув з ванної кімнати й швидко забрав свої речі з ліжка, але жінка вже закінчила свою розмову та подивилася на нього.
— Що ти від мене бігаєш, ніби я тебе голим ніколи не бачила? — посміхнулася Терен.
— Не бачила, — Ян демонстративно повернувся до жінки спиною.
Вона наблизилася до чоловіка, сковзнувши рукою по його ще вологій після душу шкірі, приобіймаючи за талію.
— Сонечко, у нас був секс, — Єлизавета глузливо подивилася в обличчя Овсієнка майже впритул.
— Це було 8 років тому, тож майже неправда, — Ян не соромився такої близькості між ними, хіба що того, що він стояв в одному рушнику.
— А от я добре пам'ятаю. І взагалі, з нас двох, я маю бути тою, хто хотів би це забути, — Єлизавета ледве не образилася.
— Чого б це тобі не хотіти пам'ятати свій найкращий у житті сексуальний досвід? — чоловік виплутався з рук Терен і почав одягатися.
— Бо це був мій перший раз! Очевидно, що з мого боку він був абсолютно провальним, — обурилася жінка.
— Саме тому я не хочу цього пам'ятати, — хихотнув Ян.
Терен подивилася на чоловіка так, ніби він щойно образив не тільки її, а й увесь її рід до сьомого коліна.
— Та що тобі там пам'ятати, сам сказав: було давно і майже неправда, — Єлизавета закотила очі.
— Не переживай, принцесо, у кожного є той самий провальний перший секс, — посміхнувся Овсієнко, вдягаючи білу водолазку. — Але не в кожного він був із Яном Овсієнком.
Терен скривилась так, ніби одним махом з'їла відро лимонів.
— Не роби таке обличчя! — обурився Ян. — Я був молодий, але ж не настільки поганий!
— Ну гіршим за мене, в якої це був перший раз, ти явно не був.
Чоловік недовірливо примружив очі.
— Я знаю, що я був найкращим партнером у твоєму житті.
— Не перегинай, у мене ще були жінки.
Овсієнко закотив очі.
— Окей, серед чоловіків я точно був найкращим.
— Дійсно думаєш, що хоче пишатися своїм ім'ям у цьому списку? Там була купа гетеро.
— Фу! Лізо, у тебе жахливий смак в чоловіках!
— Знаю. Саме тому ти в тому списку, — засміялася Єлизавета.
Ян закотив очі.
— Тобі точно потрібна жінка.
Терен на хвилину задумалася, а потім схвально кивнула.
— До речі, я вже поклала око на одну і хотіла дещо попросити.
Чоловік пішов на кухню, дістаючи з холодильника не доїдену вночі їжу, і поставив контейнер до мікрохвильовки.
— І чим я можу тобі допомогти? — він повернувся до жінки.
Єлизавета сіла за стіл, змовницьки дивлячись на Овсієнка. Той поставив тарілки й пересипав туди вже нагріту їжу.
— Хочу взяти в тебе номер Олександри, — сказала жінка, коли Ян нарешті сів поряд.
— Губа не дура, — усміхнувся чоловік й взяв свій телефон до рук. — Надіслав тобі, тільки не утни нічого, а то я тебе знаю.
Терен перевірила свої повідомлення і задоволенно усміхнулася.
— Я казала, що люблю тебе?
Овсієнко посунувся до жінки, чекаючи на свою подяку. Єлизавета нахилилася й поцілувала його в щоку.
— Але чесно, я вважаю, що з Мирославом Коваленком у тебе шансів більше, ніж з Косач.
— Ну номер Мирослава в мене вже є, — Терен підморгнула чоловіку.
— Їж давай, потім твій багатостраждальний лоб оброблю.