Шляхи до серця

Розділ 25

Олена сиділа на дивані, дивлячись якийсь старий серіал. У неї в ногах на килимку лежала Альва, час від часу кидаючи погляд на телевізор чи господарку. Мирослав, проходячи повз вітальню, помітив її. Він підійшов та сперся ліктями на спинку дивана, уважно дивлячись в екран. Олена повернула голову до чоловіка. Він був у своєму звичному синьому халаті, який, здавалося, ніколи не замінює. Принаймні за місяць спільного проживання дівчина бачила його лише в ньому. Вона вже думала, що Коваленко колись скупив собі всю партію таких халатів і непомітно змінює їх.

Мирослав тільки вийшов з душу, про що свідчили ще не висохлі краплі води на його шкірі та вологе волосся. Воно подобалося Олені — дівчина часто просила чоловіка дозволу заплести його. Не з великим ентузіазмом, але Коваленко не відмовляв їй. Зрештою, її трохи дитяча поведінка здавалася чоловікові доволі чарівною. Дівчина нечасто показувала подібну свою сторону, і Мирослава радувала думка про те, що вона почувається достатньо вільно із ним. Вона була щирою у своїх діях, бажаннях і почуттях. Немов відкрита книга, що було доволі непритаманно представникам її професії.

— Знову дивишся цей старий «Слід»? Він вийшов, коли я ще підлітком був, — Коваленко подивився на дівчину.

— Подобається мені таке, що поробиш, — Олена усміхнулася. — Маєш щось проти?

— Дивись, що заманеться, — Мирослав обійшов диван і сів поряд із Михайленко. — Щоправда мене дещо цікавить.

— Що?

— Ти працювала слідчою, хіба тобі не набридло подібне? Серійні вбивці і все таке.

— Думаєш у нашій країні багато серійних вбивць? Чи знаєш кількох? То може зробиш список для поліції? — Олена засміялася. — Повір, життя слідчих набагато нудніше, ніж у серіалах. Лише один раз мені довелося мати справу із вбивцею. І через це я пішла з поліції.

— Хіба ти не казала, що розчарувалася в системі?

— «Розчаруватися в системі» звучить краще, ніж «злякатися того, із чим доведеться стикнутися».

Коваленко занепокоєно подивився на дівчину.

— Що сталося в тому розслідуванні?

— Моя помилка призвела до смерті людини. Я не була готова взяти цю відповідальність.

— Ти не затримала вбивцю?

Михайленко зітхнула, опустивши погляд. Це були не найприємніші спогади.