Шляхи до серця

Розділ 49

Знайти останню частину Серця Богів було складно. Ремесло добре постарався, ховаючи його. Ми не могли уявити, що із дрібкою сили Реальності, він зможе опинитися в цьому часі, через тисячі років після вбивства інших Богів...

Спочатку ми зустріли людей, майже ніяк не пов'язаних між собою. Але кожен із них був схожий на одного із померлих Богів. Це зацікавило нас, допоки ми не зустріли Мирослава... Лук'яна. Він убив їх усіх тільки через те, що вони опинилися не в той час і не в тому місці. Так стався перший «перезапуск», після якого ми дізналися про те, що насправді почалося все з вбивства Адріани та Катарини. Та попередити вбивство інших нам також не вдалося. Після другого «перезапуску» ми залишили спогади Адріані, аби вона могла врятувати себе і дружину. Їй це майже вдалося, але інші все одно загинули. Зрештою Лук'ян знайшов і їх з Катариною. Третій «перезапуск» був вдалішим, Адріана звернулася по допомогу до Яна Овсієнка, розповіла про свої спогади з минулих спроб. Але загинула Єлизавета, що змусило його прийняти кілька невдалих рішень і відійти від плану Адріани. Знову всіх убили. Четвертий «перезапуск», Адріана знову намагалася зробити все самотужки. Вона врятувала себе і Катарину, а змінивши кілька дрібних подій, вона не дозволила Єлизаветі влаштуватися на роботу в «Білостеп». Але тоді в цій історії з'явилась ще одна дійова особа: Олена. Ми вважали, що серед людей, створених за подобою Богів, було лише семеро: ті, хто був народжений з уламків нашого Серця. Але чи то в Ремесла не вистачало персонажів, чи то він занадто захопився Реальністю, що створив жінку за її подобою. Не впевнений, що Ремесло контролював це створення. Це сила нашого Серця, і воно брало образи з його пам'яті. Єдине, що дивно, що я ніколи не бачив людину схожу на мене...

Та, повертаючись до четвертого «перезапуску», Олена зустрілася із Лук'яном. Це був її період переосмислення своєї моралі після невдалої спроби самогубства. Вона хороша слідча, тому здогадалася, що Лук'ян живе під іншим ім'ям. Він хотів убити жінку, але вона запропонувала йому дуже привабливу угоду. Вона стала спільницею Лук'яна, майстерно приховуючи докази чи ведучи слідство хибним шляхом. Олена, вразлива до маніпуляцій чоловіка, стала довіряти йому навіть більше, ніж самій собі. Він був її єдиним другом, єдиною родиною. І коли настав час, вона добровільно віддала Лук'яну своє серце. Буквально. Його хвороба невиліковна, тільки трансплантація могла б врятувати його життя. Вірячи в ідеали Лук'яна, Олена погодилася стати донором. Перед смертю вона так і не дізналася, що її просто використали... Так ми знайшли Серце Богів. Коли воно було вийнято із оболонки тіла і пересаджено Лук'яну, ми із Реальністю відчули це. Носієм уламку була Олена.