Зайвий у своїй же історії

Розділ 94 - Посвята (1)

Звичайні люди, можливо, не побачили б того, що сталося, оскільки були засліплені кутом зору.

Лози, що заповнювали небо, були надзвичайно великими, і стріла Кім Хаджина була схожа на голку в порівнянні з ними.

Однак кожен курсант міг бачити, що сталося. Стріла Кім Хаджина явно вигнулася.

Певним чином, це було звичайним явищем. Якби це була магічна стріла, тобто.

Однак магічна сила не брала участі у стрільбі з лука Кім Хаджина.

Таким чином, вони навряд чи могли повірити в траєкторію польоту його стріли, навіть побачивши її на власні очі. Швидше за все, це була не стріла, а добре навчений хижак, який прорізав крихітну щілину між лозами і пережовував свою здобич.

— У-у-у-у.

У цей момент Че Наюна відчула катарсис і стиснула в руці мішок з попкорном. Попкорн вистрілив із зім'ятого пакета і впав на переднє сидіння, як град.

— Бляха, що це?

— Бляха-муха, хто це зробив... О, це Наюна.

— А, вибачте. Можете з'їсти це, хлопці.

— ...Га? Ох... А, звичайно.

Курсанти, що сиділи перед нею, почали жувати попкорн. Наюна якусь мить спостерігала за ними, а потім повернулася до Ю Йонха.

— Гей, Ю Йонха, ти це бачила, так?

Почувши вражений голос Че Наюни, Ю Йонха посміхнулася.

— Схоже, цього разу він не збирався відступати.

— ...Га? Про що ти говориш?

Очі Ю Йонха були прикуті до стрільби з лука, коли вона пробурмотіла. Че Наюна перевела погляд на стрільбище слідом за неї.

Ах. Кім Хаджин щойно відкинув свій лук. Він здавався дещо розлюченим.

— Фаворитизм був занадто різким. Схоже, він зовсім злий.

— Так... на диво, у нього неабиякий характер... О, так, це було занадто очевидно, починаючи з середини. Маг дискримінує Кім Хаджина через його зовнішність?!

— ...Хм, хм.

Ю Йонха ледве стримувала сміх, що піднявся з її серця. Вона не думала, що Кім Хаджин був настільки потворним, але це правда, що він був потворнішим за Морена.

— Це не через його зовнішність. Велика Княгиня А Хе Ін, мабуть, втрутилася. Морен — її племінник.