Зайвий у своїй же історії

Розділ 103 - Привид (5)

Цілий тиждень учасники групи зосередилися на тренуваннях.

Починаючи від звичайних тренувань і закінчуючи спарингами, вони рухали тілами і максимально виснажували магічну силу. Як і в оригінальній історії, Ю Йонха керувала тренуванням, щоб звикнути до минулого.

— ...Хуа-а-м!

Удар меча у формі півмісяця пролетів у повітрі разом зі стиснутим криком.

Різкий, металевий звук пролунав, коли зіткнулися два мечі.

Че Наюні здавалося, що її руки зараз вибухнуть, але вона не втратила концентрацію. Однак Кім Сухо негайно пішов за нею з перехресним ударом.

— Ук!

Потім він кинувся вперед, наче струмінь води. Наюна була відкинута назад, не в змозі прийняти його удар.

— Ау-у... Я програла.

Че Наюна підняла руку з землі.

Ю Йонха, яка спостерігала за матчем, занотувала щось у своєму блокноті.

— Кім Сухо — 12, Че Наюна — 0.

— ...Тобі справді потрібно вести рахунок?

Наюна підвелася, буркнувши. Вона витерла пил з колін і сідниць, на що Шин Джонгхак дивився примруженими очима. Оскільки погода була досить спекотною, Наюна розрізала свої довгі джинси, перетворивши їх на короткі шорти.

Відчуваючи себе роздратованою, Ю Йонха голосно крикнула:

— Шин Джонгхак — 4, Кім Сухо — 8!

— Що? Ні, 4 перемоги, 4 поразки і 4 нічиї.

— Я рефері. Кім Сухо виграв за моїм рішенням.

У цей момент пролунав звук мотоциклетного двигуна. Кім Сухо, який пив воду, пробурмотів:

— Схоже, Хаджин повернувся.

— Так, сер, схоже, наш шеф-кухар повернувся.

Навіть після того, як його затягнуло в минуле, Кім Хаджин відповідав за постачання їжі.

Ю Йонха почала ненавидіти себе за те, що у неї починали текти слинки, коли вона чула звук двигуна його мотоцикла. Оскільки він завжди привозив щось смачненьке, вона ніби навчилася підсвідомо реагувати на це...

— Гей, Кім Хаджине! Що ти сьогодні привіз? — крикнула Че Наюна. Біля входу в покинуту будівлю з'явився мотоцикл. На ньому стояв надійний ящик з льодом.