Сьомий Лорд

Розділ 45. Серце радіє тобі

З легким зітханням Цзін Ці підняв руку і сильно вдарив себе по обличчю, перш ніж повільно встати.

– Чому саме зараз, що трапилося?

Пін Ань ніяково глянув на нього і невдовзі Цзін Ці зрозумів чому. А тому що Ву Сі не тільки вперто ввірвався, але його хода була хиткою, він ледь не впав головою в його обійми.

Задушливий запах алкоголю вдарив у ніс Цзін Ці і він одразу насупився. Ву Сі похитнувся, намагаючись схопитися за рукав, щоб стати самостійно, його напіввідкриті очі, здавалося, були розфокусовані.

Ну Аха та А Сінлай слідували за ним, але одночасно зупинилися і стали як укопані, дивлячись один на одного.

А Сінлай простяг палець і вказав на Ву Сі, кинувши на Ну Аха нехитрий погляд. Ну Аха сердито опустив його руку, потім зробив крок вперед і заговорив.

– Князь, Шаман сьогодні чомусь дуже засмучений і тому багато випив. Він прийшов не для того, щоб створити вам неприємності.

Цзін Ці підтримував п'яницю, який постійно хитався, а також безперервно намагався змусити його стояти самостійно. Його голова, здавалося, почала важити вдвічі більше... А цей хлопець справді важкий.

– Що трапилося? – Розгублено запитав він, тримаючи Ву Сі.

Той вирвався з його рук, відштовхнув їх убік, і одночасно схопився за його рукав.

– Не допомагай мені... – пробурмотів він невиразно. – Я стою, я можу... можу стояти... сам...

Слова Шамана змішалися разом у безладній плутанині, роблячи все, що він бурмотів, незрозумілим.

Цзін Ці не зміг би утримати його, навіть якби хлопець був тверезий, не кажучи вже про те, що в даний час той має грубу силу п'яного. Ву Сі з силою схопився за рукав його практично нової мантії, ніби прийняв його за перила, і мало не стяг униз і мантію, і самого Цзін Ці. Було ясно, що сам стояти він все ж таки не в змозі. Після того, як він спробував відібрати свою руку у цього п'яного непорозуміння, пролунав різкий звук – рукав розірвався до самого ліктя.

Закотивши очі, Цзін Ці подумав про себе, що цей «обрізаний рукав» справді заслужив свою назву. Несподіваний звук розірваного шовку налякав А Сінлая та Ну Аха. Голова Ву Сі теж, здавалося, трохи прояснилася, погляд його став не таким безладним. Він довго дивився на Цзін Ці, перш ніж запитав: