Сьомий Лорд

Розділ 62. Великий герой

Увесь день Цзін Ці мав жахливий настрій. Він був страшенно стомлений і спав неспокійно цієї ночі. Як тільки заплющував очі, то бачив неясні калейдоскопи снів, у світі ян за одну хвилину і у світі інь за наступну. Прокинувшись, він відчув лише запаморочення і не міг пригадати, що йому тільки-но наснилося.

Тому він одразу повністю прокинувся від легкого поштовху Пін Аня.

Цзін Ці примружився, дивлячись на все ще темне небо. Його горло трохи розслабилося уві сні, і слова виходили трохи хрипкими.

– Котра година?

– Зараз четверта вахта*, пане. Прийшов молодий майстер Чжоу.

*1-3 години ранку

Цзін Ці насупився, його розум прояснився ще до того, як він протер очі.

– Зараз? Де він?

Пін Ань зробив паузу.

– На... задньому дворі.

Поки Цзін Ці вилазив з ліжка, він попросив Пін Аня допомогти йому одягтися і запитав:

– Навіщо він пішов на заднє подвір'я?

– Цей слуга... тіло поклав туди.

Незважаючи на те, що Цзін Ці надзвичайно не хотів бачити труп Цзі Сяна, він зрештою привів себе в порядок і помчав на заднє подвір'я. Тіло було накрите білою тканиною, лише куточок був злегка відгорнутий вбік. Чжоу Цзишу сидів навпочіпки перед тілом і виглядав приголомшеним. Цзін Ці ніколи раніше не бачив у нього такого виразу.

– Що з тобою?

Чжоу Цзишу підняв голову і поглянув на нього, потім вказав на Цзі Сяна.

– Ти взяв його з собою до Лянгуана і не втримав?

Цзін Ці махнув рукою, змушуючи Пін Аня піти. Коли залишилися тільки він та Чжоу Цзишу, почулося тихе зітхання.

– Я хотів залишити його, але не зміг.

Чжоу Цзишу знову перевів погляд, начебто збирався уважно вивчити труп Цзі Сяна.

– Вірно. Ти не зміг, – відповів він розсіяно.

– Цзишу?

Чжоу Цзишу сів, обома руками підперши своє тіло ззаду. Довге волосся на скронях звисало вниз, обличчя було невимовно байдужим у тіні. Він глибоко вдихнув, опустив плечі і з силою витер обличчя рукою. Цзін Ці підійшов до нього і помітив, що в його очах з'явився клубок червоних вен, він не бачив його всього день, але той виглядав настільки виснаженим.