Сьомий Лорд

Розділ 20. Розмова по душам

Ву Сі мовчки сидів осторонь допоки Хелянь Ї не пішов. У душі він розумів все і нічого одночасно.

Цзін Ці трохи замислився нахиливши голову. Коли він опустив очі, людина, яка сиділа навпроти, не змогла роздивитися чарівну усмішку, що не сходила з його обличчя. У той момент його підборіддя здавалося трішки загостреним, а куточки очей піднесеними. Все це робило його образ холодним і байдужим. Через якийсь час Цзі Сян увійшов і звернувся до Цзін Ці:

– Пане, пані Су випила води і сказала, що вже досить пізно, тому їй доведеться піти.

Цзін Ці кивнув.

– Знайди когось, щоб провести її... О, точно! Колись нам подарували чашу із коралового скла. Скажи їй, щоб узяла її. Вона надто яскрава і строката для кабінету, в маєтку молодої пані виглядатиме краще.

Пін Ань мало не задихнувся від шоку. Оскільки всі гості розійшлися, а Ву Сі жив по сусідству, часто заходив до них і в принципі був хорошим знайомим, тому він без роздумів нахилився і пробурчав Цзін Ці на вухо:

– Пане, щоб придбати цю чашу, покійний князь використав усі свої зв'язки та віддав дуже багато золота. Але ви... ви так легко віддаєте її...

Цзін Ці пальцем тицьнув його в лоб і відштовхнув убік, демонстративно змахнув рукою від невдоволення і сказав:

– Гроші не є невід'ємною частиною людського існування, тому не варто витрачати зусилля на їх заробіток та зберігання. Хіба ти не чув, що посмішка коштує тисячі золотих монет? Так нудно! Ти такий скупий, що мені цікаво, чи дозволить тобі хоч одна сім'я одружитися з їхньою дочкою.

Пін Ань відчув, що його марнотратний пан у майбутньому явно піде іншою дорогою і пробубнів собі під ніс:

– Ваш слуга волів би ніколи не одружуватися. Краще залишитися неодруженим, ніж жити з жінкою, яка руйнує родину.

Цзін Ці уважно подивився на нього у відповідь. Пін Ань одразу зрозумів, що випадково брякнув щось не те. Він цією фразою не тільки обізвав пана марнотратною людиною, а й порівняв його з дружиною. Тому Пін Ань розкрив свої тонкі поросячі очі якомога ширше, щоб виглядати прямодушним і ні в чому не винним, а потім безстрашно сказав:

– Пане, є грань удачі, що супроводжує людину. Потрібно берегти своє щастя, тільки тоді маленький струмок тектиме далеко. Купуючи багатства, треба думати, як знайти джерела доходів і скоротити витрати.