Сьомий Лорд

Розділ 16. Красуня під місяцем

– Дякую за турботу, Ваша Високість. Мені вже краще, – сказав Цзін Ці і несвідомо зробив крок убік.

– Як швидко ти видужав! – холодно фиркнув Хелянь Ї.

Можливо, через надто галасливий натовп, можливо, через кілька ковтків вина, але юний спадкоємець престолу раптом відчув, як щось стиснуло його груди, а лоб зморщився.

Однак він подумав, що було б дуже безглуздо втрачати самоконтроль через таку дрібницю, тому просто проковтнув сильну, незрозумілу образу, яка з кожним днем росла в його серці. Ось чому він не міг подолати неприязні до Цзін Ці, хоч би як дивився на те, що відбувалося.

Цзін Ці вже давно нагадував хробака в животі Хелянь Ї, але зараз за виразом його обличчя він зрозумів, що це не жарт – Його Високість наслідний принц був справді розлючений. Цзін Ці закотив очі і змінив тему розмови, притягнувши до себе Ву Сі, який весь цей час стояв осторонь:

– Ваша Високість, погляньте. Знаєте, хто це? – усміхнувся він.

Хелянь Ї здивовано завмер. Молода людина справді виглядала дуже незвично, проте після того, як він уважно її розглянув, помітив, що юнак не був схожий на людей Центральних рівнин, риси його обличчя дещо відрізнялися. До того ж А Сіньлай стояв позаду, тому не важко було здогадатися, що це юний шаман з Південного Наньцзяну. В очах Хелянь Ї промайнуло здивування, коли він подумав, що в зовнішності юного шамана справді залишилося щось ніжне і недосвідчене, що робило його молодшим за свій справжній вік.

Ву Сі не очікував раптової появи наслідного принца і не горів бажанням спілкуватися з ним. Після поклону, він мовчки став поруч із Цзін Ці. З першого погляду ці двоє виглядали так, наче їх пов'язували дуже близькі стосунки. Хелянь Ї згадав, яким розслабленим був Цзін Ці мить тому, як він мружився, недбало ковзаючи поглядом по сторонам. Однак після їх зустрічі його погляд почав безладно метатися на всі боки, немов шукаючи спосіб зникнути з його поля зору. Настрій наслідного принца ще більше зіпсувався, а обличчя потемніло.

Цзін Ці трохи задумався: «Чому він сьогодні такий злий?». Він підняв голову і побачив молодого чоловіка в простому одязі, що йшов за Хелянь Ї на невеликій відстані, таким чином знайшовши собі шлях для втечі:

– О, ми з тим дорогим другом, мабуть, не знайомі. Він супроводжує Вашу Високість?

Тільки тоді Хелянь Ї зрозумів, що зовсім забув про людину позаду. Швидко обернувшись, він поманив його підійти і сказав: