Сьомий Лорд

Розділ 71. Остання битва (1)

Відтоді при дворі більше ніхто наважувався порушувати питання про перенесення столиці. Хелянь Ї, цей юнак, який понад двадцять років здавався лагідним і добрим, нарешті розкрив людям свою залізнокровну, безжальну сторону. Тоді, опинившись у цій жахливій ситуації, коли всі хотіли відступити, він наказав Міністерству церемоній поспішно підготуватись і в паніці зайняв найвище місце.

У глибині палацу, дихання Хелянь Пея було слабким, майже передсмертним. Однак тепер, у цій імперії, син мав виплатити борги батька.

Цього року, коли Хелянь Ї виповнилося двадцять вісім років, назву епохи змінили на Жунцзя.

У цей період у столиці всі ті, хто піднімав голову і говорив, що треба домовлятися про мир шляхом компромісу, були першими солдатами, яких перетворили на гарматне м'ясо. Всіх інших здебільшого заспокоювала політика Хелянь Ї під великим тиском, але це була лише тиха сила, викликана відсутністю кращого варіанту. Починаючи від натовпу підданих при дворі до останнього солдата Імперської лісової армії, всі були в напрузі. Спочатку армія налічувала менше шістдесяти тисяч чоловік, а частину з них тимчасово перекинув Хелянь Чжао, тому тепер у ній залишилося менше тридцяти тисяч чоловік.

Раніше вони були елітою, але зараз, почувши новину про те, що майже вся армія знищена, вони від страху перетворилися на боягузів.

Райони, що оточували столицю, такі як Шаньдун та Хенань, могли б виділити людей, але вони мали лише кілька резервних рядів зі старих, немічних та інвалідів. Не маючи іншого вибору, окрім як лікувати мертвого коня, ніби він був живий, Хелянь Ї зібрав усю свою силу. Решта, такі як прикордонники з Наньцзяну та Лянгуану, їхали вдень і вночі, щоб наздогнати столицю, незважаючи на те, що чудово знали, що далекі води не можуть вгамувати спрагу під рукою.

Лу Шень узяв на себе повний контроль над Міністерством доходів. Його першим рішенням було встановити, що підрозділи, які прибувають до столиці із заходу, повинні пройти через провінцію Міан, а з півдня – провінцію Цанг, оскільки це були два найбільші продовольчі склади, розташовані найближче до столиці. Армії повинні пройти через них і забрати з собою своє продовольство; заздалегідь підготовлене озброєння вже давно було поховано на полі бою на Північному Заході, і збирати зараз кошти на них було, безумовно, запізно. Міан, Цанг і подібні до них міста були недалеко від столиці, але все ж таки на пристойній відстані від неї. Зважуючи на те, наскільки безладним був нинішній уклад світу, провал був найімовірнішим, і вони були змушені доручити силам взяти на себе кілька завдань одночасно.