Сьомий Лорд

Розділ 49. Безвихідний шлях

Чжоу Цзишу завжди виконував завдання акуратно, без права на помилку. Ті, хто мав померти, помирали, ті, хто мав жити, залишалися живими, а те, що не повинно вийти назовні, навіть мертві не знатимуть.

Минув місяць. Коли Хелянь Ці вже забув про зниклого юнака і почав шукати нових задоволень, сім'я Чжан вже перевернула небеса.

Коли наложниця Чжан Цзінь, матір Чжан Тін'юй, почула звістку про повернення сина, вона мало не вмерла. З великими труднощами її вдалося повернути до життя сильними ліками, але не пройшло й кілька днів, як вона серйозно захворіла і пішла за сином. Старий керуючий знайшов мотузку і повісився у своїй кімнаті наступного ж дня, тіло вже охололо, коли його знайшли. Чжан Цзінь виплюнув повен рот крові, перш ніж збожеволіти, але його жорстко струснув чийсь голос.

– Учителю, якщо ти помреш, хто помститься за Молодого пана?!

Предсмертно задихаючись, до Чжан Цзінь прийшло усвідомлення. Він не мав ні синів, ні дочок, і він безпорадно спостерігав, як його сімейна лінія переривається і якщо він справді помре, старий рід Чжан зникне. Він подумав про те, як віддавав максимум своїх зусиль цьому принцу, Хелянь Ці, більшу частину свого життя присвятив тільки для того, щоб дійти такого результату. Воно було того не варте. Воно справді того не коштувало.

Тому він більше не хотів помирати. Він вирішив боротися, доки сітка не порветься чи риба не помре. Він не міг бути самотнім, коли його сім'я зруйнована та всі її члени загинули. Йому потрібно було когось потягнути разом з собою, щоб розділити свою смертельну долю.

Якщо черв'яки з'їдали серцевину, залишаючи красу зовні, це обманювало погляд.

Чжао Чженшу десятиліттями жадібно накопичував багатство, щоб здобути прихильність. Він мав лише один секрет: він стежив за своїми кишенями, а не за своїм надхмарним, далеким імператором, і робив для них усе, що міг.

З одного боку, у нього була сильна сторона – підрозділ військ Вакура під його командуванням, всі вони були дикунами, які їли сире м'ясо і пили кров, хто мав гроші, той і був їх лідером, за тим вони і йшли. Ці воїни були міцними і сильними настільки, що їх можна було порівняти зі скелею, і майже жодна армія не могла б зрівнятися з ними. З іншого боку, на лінії від північно-західного Весняного ринку до столиці всі торгові каравани, якщо не придушувалися ним, то очолювалися його людьми, що давало йому нескінченну владу на північному заході.