Сьомий Лорд

Розділ 66. Старі знайомі

Серце Хеліан Ї раптово забилося так сильно, що, здавалося, вискочить із грудей. Якщо... ця людина насправді була його кровним братом, що робити?

Якщо...

Почулися кроки. Він швидко прийшов до тями, засунув сувій і скриньку назад у потайний відділ, потім підвівся, вдаючи, ніби нічого не сталося, опустивши голову і поправивши рукави. До кімнати увійшов молодий євнух Ван Ву і прошепотів:

– Ваша Високосте, прийшов пан Лу з Міністерства доходів.

Тільки зараз він згадав, що покликав Лу Шена обговорити справи, тож опанував себе.

– Я знаю.

Він розвернувся і вийшов зі спальні трохи поспішними кроками, ніби йому не терпілося вибратися з цієї кімнати.

Ван Ву слухняно кивнув, стоячи осторонь, ніби дерево. Поруч з Хелянь Пеєм було всього двоє корисних людей: євнух Сі та Ван Ву. Перший старанно займався справами і вже давно слідував за ним, майже ставши його правою рукою. Другий був не таким: він стояв поруч, але майже не розмовляв і не рухався, навіть не намагався сподобатися. Через неуважність, можна і не помітити цю велетенську живу людину, якою він був.

Він не підлабузнювався, не говорив того, чого не слід, і старанно виконував свої обов'язки. Свого часу євнух Сі помітив його рідкісну слухняність і вирішив просунути його по службі. У палаці було багато розумних та талановитих слуг, але мало хто з них був слухняний.

Щодня він бачив найшанованіших людей, найбезцінніші речі і наймогутнішу силу. Бачив і панів, що проголошували священні тексти, але чи багато з них все ще добре пам'ятали, як наступати і як відступати?

Тому євнух Сі відчував, що Ван Ву людина обдарована.

У цей момент у великій самотній залі був лише один тупоголовий старий імператор, який спав, як дохла свиня. Всю імперську варту, що стояла біля дверей, щойно відіслав Хелянь Ї. Не встигла догоріти одна паличка пахощів, як повіки Ван Ву, який стояв там, ніби мертвий, піднялися, його погляд зупинився на тому місці, де щойно стояв Хелянь Ї.

В паніці Хелянь Ї не подбав про це потаємне відділення. Щілина, яка з'явилася на панелі, випадково потрапила в поле зору Ван Ву.

Він довго мовчав і дивився на неї, мовчки, навіть не кліпаючи.

Зрештою, він обережно оглянув Сина Неба на ложі дракона. Потім повільно нахилився, намацуючи пальцем щілину, через яку можна зазирнути всередину. Пошукавши ще трохи, він знайшов механізм, обережно повернув його і відчинив приховану панель. Неправильно захований сувій, покотився зі схованки і майже впав на підлогу.