Випробування життя |18+

Глава 4

Перший день в університеті пройшов досить не погано. Звичайно, якщо не брати до уваги те, що я захистила дівчину, тим самим, отримала репутацію божевільної новенької, яка пішла проти Паркера. Чи страшно мені та чи ходжу я і обертаюся на кожен шурхіт? Можу сказати з впевненістю-ні. Я просто чекаю його кроку. Подумаєте я безстрашна? О ні, просто не бачу сенсу боятися невідомості. Це теж саме, що боятися мертвих людей. Оскільки боятися потрібно не мертвеців, а живих істот.

З Тонею ми більше не пересікалися сьогодні. Може вона взагалі пішла додому? Хтозна.

Зараз я стою на автостоянці коло машини Кевіна. Він, в свою чергу, дуже активно пробує доказати Олівії, що шоколадне морозиво набагато смачніше від ванільного. Ну Роун не відставала, доводячи протилежне. Від цих двох мене вже почала розколюватися голова. Вони могли посваритися за день разів сто! За будь якої дрібнички, таких як: який краще колір волосся, який одяг, або ж колір, зараз в моді, або на який фільм краще піти. Тепер я та сама третя людина, яка має вибрати одну сторону. Безумовно, я вибираю третій варіант, який придумую сама.

Тому коли мене спитали, яке морозиво мені більше смакує, я сказала - карамельне, як колір моїх очей.

—Слухайте, може сьогодні підемо кудись разом? Так сказати відзначимо твій переїзд сюди.—Кевін радісно плеснув в долоні і надіявся на позитивну відповідь.

—Принципі, не погана ідея.—сказала Олівія.—Але куди можна піти?

—Якщо хочете, можете прийти до мене. Подивимся фільми, поїмо смаколиків.—сказала свій варіант, оскільки давно хотіла запросити когось додому.—Але на вас буде їжа.—добавила я, розуміючи, що все не встигну підготувати. Вони охоче закивали.

—Привіт ще раз, я хотіла тебе спитатися коли я можу віддати одяг?—до нас підійшла Антоніна. Я навіть не почула, як вона підкралася, тому, почувши голос, аж підстрибнула.

—А, це ти. Не лякай так більше. Одяг....знаєш, можеш приходити сьогодні теж до мене, якщо звичайно в тебе немає інших планів.—трохи подумавши, я вирішила зблизитися з Брайт.—Ви ж не проти?—спитала я двох інших, які знов щось не поділили. Вони одночасно сказали, що не проти і продовжили суперечку далі, на що я закотила очі. Тепер мій погляд був спрямований на збентежену дівчину, яка не знала який вибір їй зробити.