Випробування життя |18+

Глава 57

Евелін Мерфі

—Офігіти...—проговорив Бен, залпом осушуючи свій стакан із випивкою. Він жестом підізвав офіціантку та, коли вона налила ще одну порцію, взяв її в руку, стискаючи у пальцях кришталь. Бронзова рідина із кусочками льоду коливалася із сторони в сторону. —Тобто ти, сучий син, все знав і не догадався розповісти нам?—Паркер подивився прямо на сидячого біля мене хлопця. Риси обличчя Ітана були спокійні та, здається, він зовсім не переживав про свою брехню. Не дочекавшись його відповіді я сама сказала.

—Якби ми розказали вам, то був би шанс, що Оуен не повірить.

—Ось навіщо ти сказав не стріляти по ній...—догадався Ліам. Ми всі сиділи VIP-зоні на другому поверсі клубу. Зараз «Marquee» був закритий і робочий персонал підготовлював його до вечора.—Але навіщо вам це все було?

—Спочатку я думав, що Яструбу потрібен я.—сказав Ітан. Він сидів у куті дивану, тому на нього майже не попадали промені освітлення. Хлопець теж в руці мав стакан на дні якого ще була порція алкоголю. Одна рука була досі перев'язана бинтом, але не так сильно, як це було в перший раз. Цей постріл був для мене... Я мимоволі порухалася на м'якій оббивці дивану. Його погляд на мені був таким пронизливим... Прикривши очі, спогади вернулася на два дня назад. Лікарня, моє признання, а потім і його... Голова запаморочилася від насолоди. Чорт!

Я швидко відкрила очі та, поки ніхто не бачив, доторкнулася подушечками пальців до своїх вуст. Там красувалася дурацька посмішка. Хоч я ще не до кінця розуміла, що саме між нами, але її мені не хотілося скривати. Все одно, що подумають інші. Я надто довго ховала свої відчуття від самої ж себе.

На моє здивування, ніхто з присутніх більше не дивися на мене із підозрами чи розчаруванням. Вони спокійно погодилися послухати нас та не задавали інших питань, коли Роджерс розказував все від самого початку.

—Мерфі, по моїй думці, була лише прикриттям чи відверненням уваги, але це виявилося не так...—Паркер трохи нагнувся, наче зараз дізнається страшну таємницю. Ітан подивився на мене.—Ти була для нього головною ціллю. Йому потрібно було щось саме від тебе, але ми так і не змогли дізнатися що саме...

Запала тишина. Всі обдумували почуті слова. Як і я... Ще швидше, коли Генрі цікавився більше мною, я почала підозрювати щось не те. Роджерс знав все від самого початку і допомагав мені. Знав, оскільки я вибрала його...