Випробування життя |18+

Глава 33

Ітан Роджерс

Перекрутивши ключ, тим самим заглушивши двигун машини, я прислухався до нежиттєвої тиші… В центрі мегаполіса життя кипіло і ніхто навіть не задумається про одиноке існування без друзів, клятих клубів або ж розваг з алкоголем чи наркотою. Забери у них все-збожеволіють, здичавіють, скаженіють…

Тут ж це нормальний стан. Окраїна, можна сказати «забуте Богом місце», де споруди, які колись були будинками, розвалювалися на атоми. «Забуте Богом місце…» цей вислів лише доказує, що Бог вибирає найкраще, найжиттєвіше, а таких місць-позбувся, викинув, як непотріб. Краще сказати «Притулок Сатани». Тут сам Диявол-грішний ангел, який колись був улюбленцем Господа-керує своїми законами.

Я відкрив двері та, вийшовши з машини, розім’яв шию. Тут нічого не змінилося з останнього мого приїзду, який був не так і давно. Все ті ж пусті вулиці, закинуті недобудови, розкинуті скляні пляшки з-під дешевого алкоголю та шприци на кожному кроці. Сюди не піде ні одна нормальна людина. Але психопатів у нашому світі теж вистачає…

Я дістав із чорного спорткару пістолет та запхав його у задню кишеню джинсів. Треба бути готовим до всього…щось мені не подобається ця метушня.

—І де тебе чорти носять?—спитав Паркер, коли я відповів на телефонний дзвінок.

—Вже на місці.—збив виклик, після чого відключив телефон та кинув його у машину.

Я пішов прямо до входу одної з будівель. Вона мала найбільш вселяючий довіру і надію вигляд, що на тебе не впаде бетонна стеля. Але це теж не факт…

Відкривши металічні двері я зайшов у суцільну темноту та без зупинки рушив в глиб. Це місце-як другий дім. По старих дерев’яних сходах я швидко спустився в підвальне приміщення де жовтим світлом горіла одинока лампочка.

—Ну нарешті! Чому так довго?—привітався рукостисканням Паркер.

—Бо хтось лишив всі справи "Marquee" на мене.

—Там лише треба було простежити, щоб нам передали партію наркотиків. Що в цьому такого?—Бен безвихідно розмахнув руками.

—Те, що я знайшов крису.—його очі округлилися.—Він продає певну частину наркотичних препаратів іншим людям. Без твого контролю! Чому я про це дізнався, коли він ще спокійно ходив по цій землі?