Випробування життя |18+

Глава 14

Піднявшись на другий поверх я побачила чорну стіну з одними дверима, по дві сторони якої стояли два охоронця. Такі ж самі, як і на вході. Коли вони побачили Паркера, то спокійно відкрили йому двері, а оскільки ми були з ним, то нас теж без вагань впустили. Зайшовши, мені в ніс вдарили зовсім інші запахи. Якщо внизу це був запах дешевого тютюну та поту, то тут-запах дорогого кальяна та вишуканості. Дивно таке говорити про клуб, але це справді так.

Столиків тут набагато менше, але вони виконані краще. Дивани, які розташовані у формі квадрата, посередині якого знаходиться стіл, дивляться дуже гармонічно між собою. Бен якраз підійшов до одного з таких, де сиділи інші учасники банди, та кивком покликав нас.

Коли ми підійшли всі, окрім Ітана, спрямували свої погляди на нас. Вони були здивовані новим людям, але нічого не сказали. Роджерс так само сидів, попиваючи алкоголь з стакана. Йому було явно все одно, хто, або навіщо прийшов.

На моє здивування, ми знайшли спільну мову з всіма іншими членами банди. Я говорила з Стейсі. Вона, хоч і на перший погляд, виглядає стервою, але це насправді не так. Дуже весела дівчина з горою оптимізму та гордості за спиною. Бен розмовляв з Ітаном про справи клубу, а Тоня дуже весело щебетала з Ліамом. В цих двох, безумовно, зав’язався контакт. Час від часу Роджерс кидав на мене косі погляди, немов хижак, який стежить за своєю жертвою, але це, окрім мене, нікого не бентежило.

Враз, за долю секунди ми почули два вистріли та крики людей. Ще одну секунду всі переглядалися між собою. Ітан послав невидиму команду своїм друзям, яку мені так і не вдалося зрозуміти. Стоун, Паркер та Роджерс дістали, хто звідки, по одному пістолету та один за одним почали спускатися вниз. Росс ж сидів на місці і щось активно робив у телефоні.

—Що сталося?—спитала я в нього.

—Ще не знаю. Просто сидіть тут і не самодійте.—його голос став серйознішим та однотомнішим, ніж декілька хвилин назад. Ми з Брайт переглянулися та, як і більшість людей тут, нічого не розуміли. Почулося ще декілька вистрілів.—Так! Роджерс слухай: двоє коло головного та чорного входу. Ще пару людей по периметру. І внизу, біля вас, є теж троє. Перший коло бармена, другий поруч з танцювальним майданчиком, а третій….о ні, третій коло сходів піднімається наверх та рухається в бік кабінету.—проінформував Ліам.