За горизонтом мрій

11. Герміона

До кінця заняття з льотної підготовки залишилося лише півгодини. І поки я переодягалася, я думала, що сталося в кабінеті директора . Місіс Макгонегел звинувачувала мене не менше, ніж Драко. Мелфой уже керує моїм останнім роком у школі, а рік лише розпочався.
Витягуючи шорти, я чую тук-тук-тук, це допомагає мені визначити, що я не одна в роздягальні. Притискаючи шорти до грудей, я бачу, як із-за сусідньої шафки виходить Асторія.
О ні.
— Це мій щасливий день, — каже вона, виглядаючи як пантера, готова до атаки. Хоча пантера не має довгого чорного волосся... але у них точно є кігті. І пазурі Асторії пофарбовані в яскраво-червоний колір.
Вона підходить ближче.
А мені хочеться відступити, який там, мені хочеться тікати. Але я не біжу, напевно, тому, що вона, швидше за все, піде за мною.
— Ти знаєш, — каже вона, викривляючи рота в усмішці. — Мені завжди хотілося знати якого кольору бюстгальтер у Герміони Грейнджер. Рожевий. Я навіть не сумнівалась . Упевнена, він коштує стільки ж, скільки твоє дороге фарбоване волосся.
— Ти не про мою спідню білизну чи волосся прийшла говорити, — відповідаю я, натягуючи футболку через голову. І ковтаю ком у горлі, перш ніж додати. — Ти прийшла, щоб надрати мені дупу.
— Коли шлюха кидається на мого хлопця, я захищаю територію.
— Мені не потрібний твій хлопець, Асторіє . Я маю свого.
— Ой, я тебе прошу, таким як ти подобається, коли в них закохані всі хлопці школи, просто для того, щоб вони в тебе були, у той момент, коли ти захочеш їх. — У міру того, як вона каже, вона злиться ще більше. У мене. великі неприємності. — Я чула, що ти поливала мене брудом. Ти думаєш, ти така крута і всемогутня? Подивимося, як ти виглядатимеш з розбитою губою та фінгалом під оком. Чи висунеш ти носа зі своєї кімнати .
Я дивлюся на Асторію , доки вона підходить до мене. По-справжньому дивлюся на неї. Глибоко всередині вона знає, що для мене дуже важливо зберігати той образ, який я виставляю напоказ, тоді як їй все одно, чи буде вона відсторонена від занять або взагалі виключена.
- Відповідай, - кричить вона на мене і штовхає в плече. Я влітаю в шафку позаду себе.
Напевно, я не слухала, бо я не знаю, що їй відповісти. Наслідки того, що я буду з синцями після бійки, жахливі. Мій батько  розлютиться і звинуватить мене у всьому, що сталося, і за те, що я це не запобігла. Я сподіваюся, що він не почне знову говорити про те, щоб кудись відправити маму. Коли відбувається щось стресове, мій батько починає говорити про те, щоб відвезти маму. Начебто всі внутрішні проблеми нашої сім'ї  магічно зникнуть, як тільки мама зникне.
— Ти не думаєш, що мадам Трюк  прийде шукати мене? Ти не боїшся бути відстороненою від занять? — Я знаю, тупі питання, але я намагаюся тягнути час.
— Ти думаєш, мене колихає, що мене усунуть від занять?
Не дуже, але спробувати варто.
Замість того, щоб сховатися за своєю шафкою, я випрямляюся. Асторія знову намагається штовхнути мене в плече, але цього разу я примудряюсь відштовхнути її руку.
Я дуже близька до свого першого бою. Боюся, що я приречена програти. Моє серце б'ється так сильно, що готове вистрибнути з грудей. Все моє життя, я уникала таких ситуацій, але цього разу не маю вибору. Я думаю про те, чи може мені вдасться включити пожежну тривогу, щоб перешкодити цьому, як я бачила у фільмах. Але, як на зло, я не бачу навколо жодної маленької червоної коробочки.
— Асторія , дай їй спокій.
Ми обидві обертаємось на жіночий голос. Це Пенсі . Недруг. Недруг, який щойно врятував моє обличчя від побоїв.
— Пенс, не лізь у мої справи, — кривиться Асторія .
Пенсі  підходить до нас, її коротке волосся стягнуте на потилиці в короткий хвіст, який хитається в такт її ході.
-Не трогай її  , Асторія .
- Чому ні , — питає Асторія . — Тому що ви з "королевою"  стали найкращими подружками з того часу, як ти вступила в це дебільне братство помпонів?
Пенсі кладе руки собі на талію.
— Ти злишся на Драко, Ас, тому ти поводишся як стерво.
При згадці Драко , лице Асторії суворішає.
— Заткнись, Пенс, ти нічого не знаєш.
Грінграс переносить своє роздратування на Паркінсон і кричить на неї , але Пенс не відступає, вона стоїть прямо перед Асторією і так само відповідає їй . Пенсі  невисока дівчина, і, швидше за все, важить навіть менше, ніж я, тому мене просто шокує, що воно ось так постає перед Асторією. Але вона стоїть на своєму, і я бачу, що її слова змушують  відступити.
Мадам Трюк з'являється позаду Асторії .
— Ви троє влаштували тут вечірку і забули запросити решту у класі?
— Ми просто розмовляли, — відповідає Грінграс, даючи зрозуміти своєю поведінкою, що ми тут усі друзі.
— Тоді я раджу вам розмовляти після школи, а не посеред уроку. Міс Грейнджер та Міс Паркінсон, будь ласка, поверніться до решти класу на полі. Міс Грінграс , повертайтеся туди, де ви маєте бути.
Асторія  вказуючи на мене своїм червоним нігтем, каже "побачимося пізніше", і виходить з роздягальні, але перед цим відштовхує Пен, щоб пройти.
— Дякую, — говорю я м'яко Пенсі.
Вона відповідає мені кивком.