Чотири кроки до початку (Шерлокіана)

IV.20. Це очевидно

Сашко увійшов у вагон. Посередник прослідував за ним. Двері повільно зачинилися і поїзд рушив від станції. Сашко подивився у вікно. Замість очікуваної пітьми тунелю, там був сірий туман десь і колись.

— Не знав, що ви і техніку використовуєте для своїх фокусів, — сказав Сашко. — Маю на увазі — сучасні засоби пересування.

— О! — сказав Посередник. — Історія цього поїзда дивовижна! Він поїхав від станції Південний Кінсігтон у тисяча дев'ятсот вісімдесят другому році і прямував в депо. Більше його ніхто ніколи не бачив.

— Поїзд-привид? — здійняв брови Сашко. — Ви знаєте, що я не вірю в потойбічних... істот?

— Так, знаю, — посміхнувся Посередник. — Але це не заважає вам користуватися послугами одного з них.

— Слушно, — вимушений був визнати Сашко.

— А ще кажуть, що цей поїзд просто розібрали на металолом, а хитрий машиніст на виручені гроші поїхав жити на Багами.

Сашко розсміявся:

— Така історія мені здається більш вірогідною!

Вони помовчали, розглядаючи одноманітний пейзаж за вікнами.

— Отже, — нарешті порушив тишу Сашко. — Про що ви хотіли поговорити зі мною?

— Я хотів трохи супроводити вас.

— Навіщо? Щоб впевнитися, що я не повернуся?

— Це ваше рішення, Олександре, — стенув плечима Посередник. — Я лише його виконую.

— Облиште! — Сашко невесело посміхнувся. — Вам конче потрібен детектив, чи не так ви йому сказали тоді, на кладовищі, коли зваблювали всіма загадками світу?

— Звідки ви...

— Він розповів мені. А що ви думали? Я його найкращий друг.

— Тому ви кидаєте його, — різко відповів Посередник. — Якщо він переказував вам зміст тієї нашої розмови, то ви повинні знати, що я сказав йому: мені однаково, де Холмс зустріне свого Ватсона.

— А вам не однаково, хто виконає призначену роль? — потяг качнуло на стику рейок, і Сашко вхопився за поручень, щоб не впасти. — Чому б вам не взяти Хогса для вашого прототипа?

— Хогса? Цього бовдура? — розсміявся Посередник. — Дякую красно, хоча... — він замислено поліз у кишеню.