Затятий ворог знищений. Скай разом з друзями з мужністю та витримкою подолала усі перешкоди, що траплялися на важкому тернистому шляху їхнього нового життя. Здається, що воно знову стало спокійним та безтурботним.Проте Скай уже давно затямила, що її...
- Кейсі, спускайся вже, скільки можна, Кріс приїхав!- кричала я сестрі, паралельно натягуючи улюблену пару кедів. - Уже біжу!- крикнула у відповідь сестра і вже за мить вийшла з кімнати.- Ну як я виглядаю?
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
- Як завжди! - Жахливо, так? - Неперевершено! Ходімо вже!- з цими словами я відчинила двері і покинула будинок. - Ну нарешті, ми вас уже зачекалися,-зрадів Кріс, коли ми сіли в машину. - Ну вибачай, наша Кейсі, як завжди, весь ранок наводила марафети,- відповіла я, коли авто рушило з місця. - Кейсі, ти і так красива,- усміхнувся Ліам, обіймаючи свою дівчину. - Отожбо, тому й витрачаю стільки часу на себе, а ти хоч би раз зробив би мені якийсь комплімент!- невдоволено бурчала сестра. - Так щойно ж зробив!-заперечив Ліам. - Дочекалась нарешті!- змахнула руками Кейсі. Друг на її слова тільки голосно видихнув і перевів погляд у вікно. - А Кейт і без косметики красива,- з легкою насмішкою сказав Кріс і глянув на подругу. Кейт одразу почервоніла. - Ми чогось не знаємо?- підозріло поцікавилась я. - Ага, то я значить без косметики страшна!?- закричала Кейсі, тим самим не даючи Крісу відповісти на моє запитання. - Ну Кейсі, припини вже, скільки тобі разів говорити, що ти ідеальна, що з макіяжем, що без?-намагалася заспокоїти дівчину Кейт. - Ага, звичайно,- прошепотіла сестра і зробила невдоволений вираз обличчя. - Усе, ми приїхали!- сповістив Кріс. Ми всі дружньо покинули машину. - У кого який урок?- поцікавився Ліам. - У мене історія,- відповіла я. - І у мене,-підтримала Кейсі. - А у нас з Ліамом - англійська,-хитро усміхнувся Кріс. - А у мене хімія, то значить я сама?- сумно промовила Кейт. - Ну не засмучуйся, побачимось на перерві,- підтримав подругу Кріс. - Так, до зустрічі,-попрощались ми і розійшлися у різних напрямках.
POV Кейт
Я сиджу на нудному уроці хімії і вже 20 хвилин слухаю лекцію місіс Паттерсон, яка мені ніяк не лізе в голову. Раптом двері до кабінету різко відчиняються, і до класу заходить чорнявий хлопець, з величезною кількістю тату, які покривають його руки. - Вибачте за запізнення, можна сісти?- байдуже кинув він, навіть не дивлячись у сторону вчителя. - Я так розумію, ви містер Вілсон?- окинувши хлопця осудливим поглядом, запитала місіс Паттерсон. - Ну чому так офіційно, для вас просто Зейн,- усміхнувшись своєю найчарівнішою усмішкою, промовив хлопець. По класі пройшовся тихенький смішок. - Ви запізнилися на 20 хвилин, у перший же день хочете відвідати кабінет директора?- пропустивши повз вуха коментар Зейна, запитала вчителька. - Все ж краще, ніж слухати ваші нудні лекції,- не розгубився хлопець. - Просто мовчки займіть вільне місце,- зітхнула місіс Паттерсон, явно не бажаючи продовжувати цю дискусію. - Клас, познайомитесь це наш новий учень, Зейн Віл... Це що, цигарка у вас за вухом?- шоковано запитала вчителька, коли хлопець пройшов повз неї.
