Надприродні: Посланець смерті

Частина 28

- Добре, які у нас є припущення. Це може бути Зейн або...у мене немає інших варіантів,- повідомив Саймон, нервово ходячи туди-сюди по кімнаті, проте на останніх словах зупинившись.
- Це ще може бути Логан. Вони ж стежили за ним, цілком можливо, що для того, щоб перетворити,- припустила Скай, яка сидить у позі лотоса у себе на ліжку з обмотаною головою.
- Як тоді пояснити опіки Зейна? Це ж не може бути просто збіг,- запитала Кейсі, роздратовано поправивши низ плаття, яке, навіть, зима не заважає їй вдягнути.
- Ну, але ж Зейн уже має надсилу,- заперечив Кріс, який сидить за столом, намагаючись знайти в інтернеті різних демонів чи богів з такою силою, як у нового ворога.- Як він міг отримати ще й ці?
- Йому могли знову ввести препарат,- припустив Ліам, рани якого уже майже зажили, тільки невеличкий шрам на голові нагадує про недавній поєдинок.
- Ну, ми можемо припустити, що йому ввели не повну дозу препарату в перший раз, тоді, якщо йому уже була дана від народження така могутня сила, то могла просто прокинутись тільки одна сила з тих усіх, що йому підвладні. Алан з Крістал якось виявили це і ввели йому решту препарату, що зумовило пробудження інших сил,- в голос подумав Саймон, махаючи ручкою в повітрі, неначе малює якусь картину.
- Розумно,- кивнула головою Кейт, проходячи у кімнату з тарілкою шоколадного печива та склянкою теплого молока.
- Ти збираєшся їсти?-здивувався Кріс,- ми ж взагалі- то важливу тему обговорюємо.
-Слухайте, ви витягли мене з ліжка. Зараз дванадцята година ночі, я не повечеряла, тому логічно, що я голодна,- відповіла Кейт з набитим ротом.
Саймон підійшов до дівчини і взяв одне печення, за що отримав по руці, проте все ж зміг скуштувати десерт.
- А, до речі! Ми можемо подивитися у файлах з їхніми піддослідними, може вони ввели туди нову інформацію про Зейна або когось іншого,- згадав Саймон, витягаючи з рюкзака флешку.
Він вигнав Кріса з-за столу і включив ноутбук дівчат. Після чого, приєднав флешку і вибрав одну з численних папок, що на ній є.
- Чому ця папка називається:" Досліди з холодом"?- поцікавився Кріс.
- Тому що я даю свою флешку і друзям, і вчителям, і буде якось незручно, якщо вони побачать якусь жахливу назву, по типу:" Психопати вбивці" чи "Досліди над людьми," чи...
- А все так і має бути?- поцікавився Ліам, вказуючи на екран комп'ютера.
Саймон повернувся і побачив табличку з написом " Error". Після цього, усі файли почали по черзі виділятися з папки.
- Ні, ні, ні,- закричав Саймон, натискаючи на якісь різні кнопки на клавіатурі, вводячи всі комбінації, які знає, проте це не допомагало.
Усі друзі тільки мовчки спостерігають за цим, ніби бояться найменшим словом нашкодити ще більше.
Саймон усердно натискав на кнопки знову і знову, проте усі, до єдиної, папки буквально за хвилину часу були видалені.
- Чорт!- вдаривши рукою по столі, закричав Саймон.- Хтось видалив усі файли через дистанційне керування. Мабуть, цей хтось є - Аланом. У мене більше немає копій, то була остання.
- Почекай, а ви ж встигли скинути усе тому прокурору?- схвильовано поцікавилась Скай, згадавши про єдину людину, яка може їм допомогти. Хоча дівчина вже не впенена, що хтось здатен зупинити Крістал. Що б вони не робили, нічого не працює. Дівчина завжди виходить чистою з води або ж перешкоджає виконанню їхнього плану. Тому Скай, в якісь мірі, уже втратила надію.
- Так, встигли, проте від нього поки що немає ніяких новин,- відповів Кріс, зімкнувши губи в тонку лінію, наче відчуває провину за те, що ще нічого не готово.
- Ей!- раптом викрикнула Кейт, привертаючи увагу друзів, та при цьому не відриваючи погляду від телефону. По зосередженому та серйозному виразу обличчя дівчини можна сказати, що вона побачила щось дійсно важливе.
- Тільки послухайте,- попросила Кейт, піднісши вказівний палець вгору, натякаючи на абсолютну увагу з боку друзів.
- Вчора ввечері було знайдено тіло сімнадцятирічного хлопця - Мета Ворнера, на головній трасі Хартфорду. За версією поліції підлітка збила вантажівка, яка зникла з місця злочину.- Дівчина підняла на друзів стурбований погляд і нервово прикусила губу.- Це той Мет, про якого я думаю?- Запитала вона, знову повертаючи погляд у телефон.
-Боже,- прошепотіла Кейт, прогорнувши далі.
Вона скривилася і приклала руку до рота, стримуючи приступ рвоти.
- Тут є фото,- повідомила Кейт, повертаючи телефон екраном до друзів.
- Ну і навіщо таке викладати?- запитала Кейсі, відвернувшись в іншу сторону, тому що немає бажання дивитися на понівечене тіло хлопця, якого вона знала. Нехай він і ворог, проте теж жива людина... Був нею.
- У нього ж грудна клітка взагалі вщент розтрощена,- сказав Кріс, забираючи з рук Кейт телефон, щоб краще роздивитися фото.
- Мене більше хвилює, хто це зробив... Чи ви справді думаєте, що його збила вантажівка?- поцікавився Ліам, потираючи підборіддя та перебуваючи в задумі.
- Ну не знаю... Саймоне, з тобою все гаразд?- запитала Скай, глянувши на блідого друга, який підійшов до Кріса і взяв у нього телефон, щоб теж розгледіти страшні картинки
- Все...- Саймон не зміг договорити, тому що у нього різко виникла потреба очистити свій організм. Хлопець хотів кинути телефон на ліжко, проте він влучив прямо у склянку з молоком, що тримає Кейт, розхлюпуючи на неї білу рідину.
Проте Саймон цього не помітив і швидко забіг у ванну кімнату, міцно зачинивши двері.
- Саймоне!- не своїм голосом закричала Кейт, витягаючи свій телефон зі склянки. З нього повільно почали скрапувати краплинки молока.
Скай хотіла кинути подрузі рушник, проте переплутала його з футболкою. Кейт не задумуючись почала витирати своє обличчя, а потім і смартфон.
- Кейт! Це ж моя футболка від " Gucci".- Закричала Кейсі, зірвавшись з місця.
Кейт глянула на річ, що тримає в руках, і її очі збільшилися у троє.
Кейсі підбігла до подруги і вихопила з її рук свою футболку. Вона вся скривилася і ледь стримувалася, щоб не заплакати, коли побачила стан її речі.
- Я не хотіла...- винувато глянувши на подругу, промовила Кейт.
- Аааа,- почала скиглити Кейсі, струшуючи футболку.
- Ооой, мені щось не добре,- прошепотів Саймон, виходячи з ванної кімнати.
- Тікай,- промовила Скай, налякано глянувши спершу на сестру, а потім на друга.
- Погано тобі? То зараз буде ще гірше!- закричала дівчина, звіриним поглядом дивлячись на хлопця.- Ти, скотина така! Поглянь, що ти зробив! Я вб'ю тебе!- кричить Кейсі, б'ючи хлопця футболкою.
Саймон навіть не встиг нічого зрозуміти, тому, все, що він зміг зробити - це прикрити обличчя руками.
- Нова колекція! Моя мрія!
- Допоможітьь!- закричав Саймон, не маючи більше сил відбиватися від подруги.
- Кейсі, заспокійся!- попросив Ліам, обійнявши дівчину з-заді.
Він відійшов з нею подалі від наляканого Саймона. Хоча дівчина сильно пручалася та махала руками, але йому все ж вдалося стримати її.
- Боже, я куплю тобі десять таких футболок, тільки заспокійся,- роздратовано закричав Кріс, поклавши голову на спинку крісла та піднявши її вверх.
- Що взагалі сталося?- здивовано запитав Саймон, потираючи червону від побоїв руку.
- Він ще питає!- закричала Кейсі, намагаючись знову накинутись на хлопця, проте Ліам знову зупинив її.
- Так, усе! Розходимось по домах, бо я зараз знепритомнію від нестачі сну. У мене вже мозги закипіли від вас,- закричав Кріс, різко піднявшись з крісла.- Блін, мені ще потрібно найняти няньку. - Згадав хлопець, вдаряючи себе по нозі.- Як думаєте, якщо я подзвоню зараз, це буде нормально виглядати?
- А навіщо тобі нянька?- поцікавився Ліам, що залишився стояти разом з Кейсі на порозі кімнати.
- Томас має терміново поїхати в Лондон на один день і йому немає з ким залишити сестру... То я можу дзвонити зараз?
- Слухай, навіщо кудись дзвонити? Я можу посидіти з нею,- запропонувала Скай, знизивши  плечима.
Дівчині дуже хочеться познайомитися з сестрою Томаса. Цікаво, яка вона? Скай уже зрозуміла, що характер у цієї дитини не простий, але вона хоче спробувати.
- Ти серйозно?
- Ну так, завтра субота, я і так цілий день вдома.
- Тоді скажеш про це Томасу,- байдуже кинув Кріс, прямуючи до виходу.
- Ні, як я скажу? Краще ти!
- Скай, є така соціальна мережа, як "Instagram", ти тільки уяви, там можна надсилати повідомлення.- Зупинившись біля дверей, пояснив хлопець, зробивши вигляд, ніби розказує про якесь восьме чудо світу.- Усе, я спати.- Сонно кинув Кріс і покинув кімнату, гучно захлопнувши двері.
Кейт піднялася з ліжка і, побажавши дівчатам доброї ночі, вийшла з кімнати.
Тільки Саймон залишився стояти біля дверей ванної, недовірливо поглядаючи на Кейсі. Ну і Ліам, який збирається сьогодні ночувати у дівчат.
- Тримай її,- попросив Саймон, повільно підходячи до виходу, за що отримав злісний погляд дівчини.
Ліам схопив Кейсі за руку та підсунув ближче до себе.
Саймон швидко вибіг з кімнати, все ж таки, отримавши футболкою по шиї.
- Ходімо спати,- втомлено промовив Ліам, виводячи Кейсі з кімнати.