Надприродні: Посланець смерті

Частина 52

- Томасе! Томасе, зачекай!- кричить Нік, намагаючись наздогнати друга.- Ти додому?
- Ну так,- невпевнено промовив Томас, вдивляючись в обличчя хлопця.-Що з тобою? Сморід твоїх парфумів відчувається аж за кілометр, а усмішка така широка, що мені доводиться жмуритись, щоб пробачити щось крім неї.
- Ну, по-перше, не сморід, а аромат моїх чудових парфумів, а по-друге, усмішка у мене і правда чарівна,- весело відповів Нік, крокуючи вперед.
- То що з тобою?
- Ну гаразд, я розкажу тобі, вмовив: Кейсі тепер офіційно моя дівчина,- гордо сказав хлопець, розпливаючись у ще більшій посмішці.
- Ти ж наче не п'єш? Ще й з самого ранку. Зовсім скотився.
- Я серйозно,- засміявся Нік,- вона розійшлася з Ліамом і сама запропонувала мені зустрічатись.
- Оооо, бачу у тебе вже біла гарячка. Ти не хвилюйся, у мене є номер хорошого лікаря, тобі допоможуть.
- Замовкни, бовдуре,- невдоволено пробурчав хлопець, вдаривши друга по голові. Нік різко зупинився, коли побачив Кейсі, яка стоїть біля дверей школи і розмовляє зі Скай, і хитро глянув на Томаса. Ніхто навіть не встиг нічого зрозуміти, як Нік уже підбіг до Кейсі і поцілував її. Дівчина вражено застигла на місці, вбираючи губами повітря, яке швидко закінчилось. Кейт відразу схопила Ліама за руку, ховаючи за своєю спиною, а він нагородив її здивованим поглядом. Нік повернувся і переможно глянув на спантеличеного Томаса, але в той же момент зустрівся з ненависним поглядом Крістал, що змусило його повернутися назад до зніяковілої Кейсі.
- Кейсі, він пристає до тебе? Ти тільки скажи і ми...- почала хвилюватися Кейт, проте подруга відразу поспішила її заспокоїти.
- Вибач, варто було тобі швидше розповісти, але я розійшлася з Ліамом і тепер зустрічаюся з Ніком,- пояснила Кейсі, обіймаючи Ніка за спину. Кейт все ще не могла зрозуміти чи слова її подруги є серйозними, тому перевела погляд на Ліама. Хлопець кивнув і усміхнувся їй, проте наступні дії друга просто вбили дівчину.
- Вітаю. Ви гарна пара,- промовив Ліам і простягнув Ніку руку. Той спершу недовірливо глянув на неї, проте все ж потиснув і усміхнувся у відповідь.
- Тоді, я думаю, уже час сказати, що ми з Олівією теж зустрічаємось.
- Скільки я, бляха, спала?- закричала Кейт, мотаючи головою. Вона взагалі нічого не розуміє. Все це звучить так нереально, що дівчині навіть почало здаватися, що вона спить.
Крістал досі стоїть на місці, мов закам'яніла статуя, тому Кейсі міцніше притискається до Ніка, намагаючись витримати на собі пронизливий та нестерпний погляд дівчини.
- Ну, добре, у мене ще урок,- повідомила Кейсі, звільняючись з обіймів свого хлопця.- Побачимось після школи.- Дівчина помахала друзям на прощання, послала Ніку повітряний поцілунок і зникла за поворотом. Вже за мить у неї врізалась Олівія, і всі її підручники посипались на підлогу.
- Ой, пробач,- поспішно промовила дівчина. Кейсі допомогла їй зібрати книжки і заспокійливо усміхнулась, проте Олівія тільки винувато на неї глянула, після чого опустила погляд вниз.
- Слухай, Кейсі... Я... Ми з Ліамом...
- Ліві, все нормально. Я розійшлася з ним не через тебе.
- Так, але...