- Я досі вважаю, що це погана ідея,- висловлює свою думку Зейн, паркуючи машину біля дому Кейсі та Скай.
- Ні, це навіть дуже хороша ідея,- невдоволено заперечує Кейт,- краще, ніж вбивати себе.
- Твої друзі мене ненавидять. Вони не захочуть нічого чути про це.
- Я краще знаю своїх друзів. Так, вони не довіряють тобі, але довіряють мені. Тому, якщо я скажу, що ти хороший, і тобі потрібна допомога, вони мені допоможуть.
- Я не хороший,- сумно зітхає хлопець, перевівши погляд на дорогу. Вулиця безлюдна та тиха, у світлі ліхтарів виблискує тонкий шар снігу, а вікна будинків переливаються різними барвами.
- На обриві ти мені доводив зовсім інше,- переконує Кейт, вдивляючись у риси обличчя хлопця. Легке світло, яке падає на лице, підкреслює його акуратні контури: довгі вії, рівний ніс, маленькі тонкі губи, легка щитина, яка йому дуже личить. Кейт впевнюється у тому, що він дуже вродливий, і вона б могла просто сидіти і милуватися ним, якби не пам'ятала, якби не знала, ким він є.
- Дарма я тебе послухав.
- Не дарма. Тай іншого виходу в тебе вже немає. Я зібрала всіх друзів серед ночі заради тебе, тому відступати нікуди,- дівчина відчиняє дверку автомобіля і виходить на вулицю, вдихаючи свіже повітря на повні груди, адже в салоні пахло тільки парфумами Зейна та легким димом цигарок. Зейн повільно та невпевнено виходить за нею, розглядаючи будинки, які простягнулися вздовж засніженої вулиці.
Кейт підкликає хлопця до себе, киваючи головою у напрямку дому, біля якого вони зупинилися, і вони разом заходять на подвір'я. На першому поверсі горить світло, а значить усі уже зібралися у вітальній. Кейт навіть не стукає, а відразу заходить всередину. На неї витріщаються шість пар очей, і стає трохи некомфортно.
- Ну нарешті,- нетерпляче промовляє Кейсі, заправляючи випавші пасма волосся за вуха. Вона, мабуть, уже спала, бо ж вигляд має доволі сонний, і одягнута в милу рожеву бавовняну піжаму.
- Що такого термінового сталося, що довелося зібрати нас так пізно?- запитує Скай, занепокоєно оглядаючи подругу.
Кейт спантеличено повертається і помічає, що Зейн досі стоїть за дверима, не наважуючись зайти. Дівчина втомлено зітхає і тягне його за руку, зачиняючи двері на ключ ( про всяк випадок). Усі майже синхронно повідкривали роти, стиснувши руки в кулаки від злості, тому перш ніж друзі встигнуть щось сказати, Кейт вирішила їх випередити:
- Не хвилюйтеся, він нічого нам не зробить. Зейну потрібна наша допомога.
- Я, звичайно, вибачаюся, але... Кейт, у тебе проблеми з зором чи може з пам'яттю?!- несамовито закричав Ліам, підіймаючись з місця.- Ти кого привела сюди?
- Я все вам поясню, дайте мені хвилинку!
- Кейт, можна з тобою поговорити...наодинці?- спокійно та лагідно цікавиться Скай, вказуючи дівчині на двері кухні.
- Він і так знає усе, що ви хочете сказати наперед,- відразу заперечує дівчина. Вона з силою стискає руку Зейна, який ледь не ховається за її спиною, і відчуває, як сильно б'ється його серце, і як некомфортно йому тут знаходитися, перебуваючи під ненависними поглядами шістьох людей, тому намагається якось підтримати.
- Зейн не хоче бути з Крістал, і взагалі він не хотів цю силу та вбивати людей. Ми маємо допомогти йому контролювати це.
- Ну це вже смішно,- не витримує Кейсі,- будь ласка, вижени його з нашого дому, поки я це не зробила.
- Він нікуди не піде!
Зейн стоїть з опущеною головою, стиснувши зуби, і тільки міцніше стискає долоню дівчина, так наче вона його рятувальний круг і, відпустивши його, - він потоне.
- Він вбив Люка на моїх очах, і ледь не задушив мене, і повір мені - я не бачив ні каплі співчуття в його очах,- підтримує друзів Саймон.
- Він просто задурює тобі голову!
- Це безглуздя!
- Чим ти думала, коли вела його сюди?
- Це чергова пастка Крістал.
В цей момент Зейн зрозумів, що вже давно потонув, і рятувальний круг йому вже не допоможе, тому хлопець відпускає руку Кейт і прямує до дверей аж поки, вона не ловить його знову.
- Ти нікуди не підеш!
- Кейт!
- Відпусти його!
- Все, досить!- неочікувано кричить Томас, різко підіймаючись з місця.- Замовкли усі!- Він трохи чекає, поки усі заспокояться і прийдуть до себе, а тоді продовжує:
-Давайте все спокійно обговоримо. І ти...- хлопець вказав пальцем на Зейна.- Розкажеш нам усе спочатку...
І він розказав, розказав усе те, що лежить на душі, як і Кейт раніше, а вони слухали... Слухали і намагалися зрозуміти, наскільки щирими є його слова. Погодьтеся, повірити тій людині, яка жорстоко керує долями людей і не знає меж, не надто легко.
Кілька хвилин в кімнаті панує тиша, кожен намагається усвідомити почуте і зробити свої висновки.
- Я думаю, ми можемо дійти згоди, але...- невпевнено починає Томас.
- Ні, ми не можемо,- відразу заперечує Саймон, здивовано дивлячись на друга.
- Але...- повторює Томас, кинувши на нього байдужий погляд.- Є одна умова...ти перейдеш у нашу команду.
Зейн розгублено водить очима по кімнаті і зупиняє їх на Кейт.
- Я не можу працювати з вами, тому що тоді моя сім'я буде в небезпеці, але я можу працювати на вас. Робитиму вигляд, що і далі вірний Крістал, але розповідатиму вам про її плани та все про що знатиму.
- Томасе, це безглуздя,- махає головою Ліам,- ти розумієш, хто перед тобою сидить?
- Я розумію, але я вірю йому.
- У нас спільна мета. Я просто хочу вже нарешті зупинити Крістал і продовжити жити нормальним життя, думаю, як і ви усі. Я розумію, що ви мене ненавидите, і ніколи не пробачите того, що я зробив... Тай я не пробачу, але не прошу вас мене любити, просто станьмо партнерами на деякий час і об'єднаймося заради цієї спільної мети.
- Ти не можеш вирішувати це сам, за всіх нас,-знову заперечує Ліам, переводячи погляд на Томаса.- Вирішив замінити Кріса і погратися у головного?- Злісно випалив хлопець і різко замовкнув, тому що зрозумів, що сказав зайве.
Кейт прикусила губу і опустила погляд вниз, а Скай непомітно штовхнула друга у спину. Томас уважно глянув на хлопця і сумно опустив погляд на свої руки.
- Кріса ніхто не зможе замінити, і я б ніколи не смів навіть думати про таке,- зробивши мовчазну паузу, тихенько промовив Томас.- Я просто намагаюся знайти вихід з тієї безодні, в якій ми застрягли і...він може нам допомогти.- Кивнувши у напрямку Зейна, сказав він.
У очах Зейна з'явилася надія, ще частково допомогло те, що він вміє читати думки, і вже знає, що Скай, Кейсі та Нік уже за нього.
- Ми об'єдаємося з ним проти Крістал, також є Логан. Потрібно нарешті поставити крапку у цій історії,- продовжує відстоювати свою думку Томас.
- Я згідна,- киває Скай, заспокійливо стиснувши плече хлопця.
Ліам невдоволено здіймає руки в повітря, але не каже ні слова. Саймон, звичайно, ненавидить Зейна, і сама його присутність дратує хлопця, проте він розуміє, що це необхідно, тому намагається змиритися.
- Але, якщо ми дізнаємося, що ти нас водиш за носа...- застережливо звертається до Зейна Кейсі.- Тоді тобі і твоя сила не допоможе.
- Зрозумів,- легенько усміхнувся хлопець, і відчув, як Кейт сильніше стискає його руку.
Він повертається до неї і вдячно киває.
" Я ж казала",- читає він думки дівчини і сумно усміхається , відвівши погляд вниз.
- Добре, тоді збираємося усі тут завтра. Я жахливо втомилася і хочу спати,- запропонувала Кейсі і піднялася з дивану, щоб піти у свою кімнату.
Усі погодилися і почали розходитися, щоб завтра, з новими силами та свіжими головами, зібратися знову.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Надприродні: Посланець смерті
FantasyЗатятий ворог знищений. Скай разом з друзями з мужністю та витримкою подолала усі перешкоди, що траплялися на важкому тернистому шляху їхнього нового життя. Здається, що воно знову стало спокійним та безтурботним.Проте Скай уже давно затямила, що її...