Затятий ворог знищений. Скай разом з друзями з мужністю та витримкою подолала усі перешкоди, що траплялися на важкому тернистому шляху їхнього нового життя. Здається, що воно знову стало спокійним та безтурботним.Проте Скай уже давно затямила, що її...
- Я встаю, я встаю!- з такими словами я розплющила очі і сіла на ліжку. - Ах, ну чому знову!- застогнала Кейт, зморщившись від неприємного пищання. Я ліниво піднялася з ліжка і почала запихувати себе в уже звичну форму. Сьогодні наш останній день перебування на цій воєнній базі, і я навіть не знаю, що відчуваю з цього приводу. В принципі, тут не так уже й погано... - Розбудіть хтось Кейсі,- невдоволено сказала Кейт, вказуючи на сестру, яка ще досі солодко спить.- Не можу повірити, що вона ще досі не прокинулась. Та цим пищанням можна й мертвого з могили підняти! - У неї просто у вухах затички,- відповіла я, підійшовши до Кейсі. - Серйозно? Де вона їх взяла?- здивувалася Емілі. - Чого ти дивуєшся, це ж Кейсі,- прокоментувала подруга і підійшла до мене.- Давай її будити тепер. Ох, це буде важко. - Кейсі, прокидайся!- закричала я, прямо їй на вухо, знявши затички. Вона навіть не поворухнулась. - Давай я спробую,- запропонувала Кейт, і я відійшла в сторону.- Кейсі, розпродаж!- Нуль реакції.- Кейсі, я заплямила твою дизайнерську сукню!- І знову ж таки жодного результату. - Міцно ж вона спить,- сказала Кейт і почала трусити сестру за плечі, та у свою чергу тільки повернулася на інший бік. - З такими темпами, ми запізнемось на сніданок,- попередила Емілі. - Отже, у нас немає іншого виходу, крім як...- я підійшла до сестри і доторкнулася до її руки подушечками своїх пальців, пускаючи невеликий заряд струму. Краще б я цього не робила, тому що в результаті Кейсі з такою силою смикнула рукою, що штовхнула мене, і я впала прямо на Кейт. Сама сестра різко вскочила з ліжка з криками: - Ааааа! Рятуйте, на мене щось напало! - Аа, ти зламала мені ребра, у мене усі нутрощі перемішались!- запищала Кейт, спихуючи мене з себе. - Що з вами, дівчата?- здивовано запитала сестра, стоячи на ліжку. Я роздратовано видихнула і встала з подруги. - Нічого не сталося, просто збирайся і ходімо нарешті на сніданок!- буркнула Кейт і сіла на своє ліжко. - Вибач...- звернулася я до подруги. - Та нічого, ти не винна. - Хтось взагалі пояснить мені що сталось?- запитала Кейсі. - Спершу одягнись, а по дорозі, ми тобі усе розкажемо. Сестра розчаровано кивнула і нарешті приступила до переодягання. На диво, це не зайняло у неї багато часу, і ми вирушили на сніданок, розказуючи сестрі, по дорозі, що сталося зранку. Увесь коридор заповнив наш сміх. Ми взяли сніданок і сіли за наш столик, де уже їв Кріс.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
