Прокляття в його тілі

Частина перша. Сем. Розділ восьмий

Дивовижна Рейна

Все це настільки втомило мене, що я проспав майже цілу добу. А прокинувшись, вже було вирішив, що увесь той жах мені наснився, проте, на жаль, поступово пам'ять почала повертатися. Кожен руйнуючий мене спогад був дійсністю, а я тільки дарма витратив день свого життя на сон. Для звичайної людини це навіть добре, але в моєму випадку кожна година була неймовірно важливою.

В шлунку пекло з голоду, але я не спромігся влити в нього навіть склянку води, відразу ж приступивши до пошуків справжнього «Б». Поступово починав все більше й більше сумніватися у тому, що Білл збрехав. Адже він міг... міг докласти зусиль для того, щоб убити дорогу мені людину після того, як я переміг його? Чи настільки він був хворий на голову, як мені здавалося?

Вийшовши на подвір'я, я майже одразу підбіжав до найближчих кущів. Мене знудило. Кров і жовч — все, що залишилося в цьому гнилому організмі; потім закашлявся та вкотре невтішно посподівався, що ось-ось помру, але, мабуть, цього не станеться, доки я з усім не розберуся. І справді ж почало здаватися, ніби я мав щось на кшталт особливого призначення.

Опустився на коліна, втративши рівновагу; стиснув у кулаку безглуздий брелок і знову харкнув кров'ю, забруднивши нею джинси. У той момент мій зовнішній вигляд був по-справжньому огидним: від мене тхнуло спиртним, блювотиною та кров'ю. Воротило від самого себе; зовсім не хотілося так виглядати, але не залишилося ані сил, ані бажання, щоб подбати про себе.

Люди цуралися мене, обходили так, ніби перед ними йшов прокажений. Та я й сам не міг звикнути до власного смороду. Куди ж я далі пішов, спитаєте ви? А сам не знаю. Петляв кудись, наче під ногами пролягла нитка, що могла привести до відповіді. І вона привела.

Переді мною постала Рейна — старша сестра Джейд. Я б нахабно збрехав, якби сказав, що не помічав, як вона ще рік тому поклала на мене око. Однак Рейна була благороднішою, ніж її безмозка родичка, а тому й ніяк не проявляла до мене своїх почуттів.

— Джею, — звернулася вона до мене. Її очі виражали розчарування. Не дивно, адже так на мене останнім часом дивилися майже всі, — Джейд розповіла мені про твого друга.

От же ж, як швидко поширювалися у цьому місті новини!

— А чи не розповіла часом, що ми з нею більше не разом? — я у звичній для себе манері грайливо посміхнувся, ніби на це в мене ще залишилися сили.