Прокляття в його тілі

Частина перша. Сем. Розділ дев'ятий

«Б»

Голова розколювалася і навіть блимати очима стало нестерпно боляче, проте я все ще був живий, що не могло не тішити дівчину біля мене. В її очах виднілося хвилювання, яке згодом змінилося полегшенням. Вона посміхнулася своєю ангельською усмішкою, і мені мимоволі захотілося посміхнутися у відповідь, та тільки сил не вистачило. На кілька секунд її ім'я навіть вилетіло у мене з голови, настільки добре я приклався до кахлю.

— Я така рада, що ти прийшов до тями, — тепер відчув і те, як сильно вона стиснула мою руку у своїй долоні. Поступово свідомість почала повертатися.

Рейна поводилася наче моя дівчина, що мені не дуже подобалося, але в той же час й вирішувало добру половину проблем. Наприклад, житлову. До того ж знепритомнів я, на диво, вкрай вдало, бо ця красуня напевно тепер прихистить бідного хлопця.

— Ти сильно вдарився. Викликати тобі лікаря?

— Ні, не треба.

— Як це сталося взагалі?

— Я просто... — спробував відновити ті швидкоплинні події в голові, подивився на Рейну і похмуро додав: — послизнувся. Нічого особливого.

— Ти впевнений?

— Так, — вже чіткіше відповів, щоб вона в жодному разі не наполягала.

— Гаразд, тоді продовжимо розпочате іншим разом.

— Чому? Я ж вже чистий.

— І що я тільки в тобі знайшла?

Вона по-доброму та навіть якось закохано посміхнулася, а я надто сильно приблизився до її обличчя, нарешті, через рік, забираючи свій переможний поцілунок. Рейна без вагань відповіла взаємністю. Вона, як мені здалося, зраділа цьому більше за мене.

Було соромно використовувати її, але не настільки, щоб цього не робити. Мабуть, колись я міг би стати чудовим альфонсом, але цього ми ніколи не побачимо.

— Можеш залишитись в мене, — Рейна відсторонилася першою. Скоріш за все, згадала про те, як знайшла мене непритомного на підлозі. Мені й справді було зараз не до тілесних втіх. — Я втомилася після роботи, тож піду до себе. Якщо щось знадобиться — не соромся й клич.

— Неодмінно, — відповівши, я відвернув голову в інший бік та зобразив вкрай мученицький вигляд, щоб вона якомога скоріше пішла, нарешті давши мені спокій.