Міняючи свою долю
Сьогодні штормило, тому на березі майже нікого було зустріти, крім пари серфінгістів, котрі дратували мене тим, що могли заволодіти хвилею. Адже я, як-не-як, зовсім незадовго до поставленого діагнозу збирався навчитися кататися й на серфі теж. Навіть гроші на нього почав відкладати, а все без толку.
— Ти їх знаєш? — запитав Зак, ловлячи мій невдоволений погляд.
— Ні.
Я плюхнувся на пісок і відкинувся на спину. Він був гарячий, обпікав голову, а прохолодний вітер доносив до обличчя краплі океану та освіжав. Було добре, навіть дуже. Свобода неймовірна.
— Спекотно, — Зак зняв із себе футболку.
Я навіть не спробував вдати, ніби мене не цікавило його тіло, тому підвівся на ліктях і відкрито почав вирячитися.
— З'їсти поглядом мене вирішив? — Зак посміхнувся, дивлячись на мене своїми чарівними очима.
— Наче я не бачив тебе голим, — пирхнув, а сам відчув, як щоки спалахнули від сорому. І чому мені взагалі було соромно? Яка безглуздість.
Зак ось уже вкотре мені посміхнувся. Сонце світило на його точені вилиці, загострюючи їх своїми променями ще сильніше. Цей хлопець був справжнісіньким витвором мистецтва, і разом із захопленням в мене знову з'явилася легка заздрість.
Ми з кілька хвилин мовчки спостерігали за клятими серфінгістами, а потім я наважився задати Заку питання, яке давно мене цікавило:
— За що ти вбив людину?
Він глянув на мене. Я побачив у його очах тривогу та сумнів. Здається, Зак наважувався розповісти правду. І я був готовий до неї, якою б вона не була.
— Я не вбивав.
Варто було б розслабитись, але я тільки розчарувався, адже вже був готовий поділитися своєю зустрічною історією. Весь цей час мене вабила думка про те, що цей хлопець не був таким вже й добрим, а він, виявляється, сидів дарма? Між нами ніби зародилася прірва, і Зак знову став недосяжним для мене.
— Тоді що сталося?
— Один покидьок зґвалтував дівчину мого старшого брата. Між ними почалася бійка. Я спробував їх розняти, але нічого не вийшло, тоді мій брат у пориві агресії зарізав того ножем, котрий ще й спеціально приніс. Він планував вбити його. Коли поліція приїхала, я вихопив з його рук ніж і сказав, що це був я.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Прокляття в його тілі
Teen FictionОлександр Дженкінс - молодий перспективний скейтбордист, що мріє про велику спортивну карʼєру, невиліковно хворий. За два місяці, які йому прогнозував лікар, він настільки заглиблюється у філософію «жити одним днем», що не помічає, як сам стає голов...