Прокляття в його тілі

Частина третя. Акіра. Глава чотирнадцята

Як би ж то тільки міг стати сильнішим

Наступного дня Акіра відвів мене до лікарів.  Досі трясло, нудило, і в горлі пересохло настільки, що ледве вдавалося розмовляти. Героїнова ломка — варто визнати — створювала проблем нарівні з раком. До загальної слабкості додалося ще й відчуття, ніби мені викручували ноги та руки, і терпіти це було просто неможливо. Я все вирвався, але Акіра міцно тримав мене. І доки нарколог намагався зі мною поговорити, я навіть не слухав його. Потім він почав розмову з Акірою, запропонував відправити мене до реабілітаційного центру, але той навідріз відмовився, пояснивши, що сам подбає про мене, а потім почав розпитувати, як допомогти подолати ломку. Лікар виписав якесь знеболювальне, прописав дієту, вітаміни й кілька разів нагадав, щоби пив багато рідини. Сказав, що вона допоможе детоксикації організму. Також виписав рецепт на ті знеболювальні, які колись мені віддав Дікінс.

Я розумів, що в моєму житті настав новий етап. Довгоочікуваний етап, пройшовши який зможу знову стати собою, але мені цього зовсім не хотілося. Наскільки б огидним зараз я собі не здавався, мені більше не потрібне було нормальне життя.

Акіра ж поклав мене у своїй спальні, приготував чай ​​з медом та сів поруч на край ліжка.

— Не хочу пити.

Незважаючи на те, як сильно мене мучила спрага, в рот дійсно нічого не лізло.

— Після нього я дам тобі знеболювальне.

— І снодійне.

— І снодійне, — повторив він, простягаючи мені чашку.

— А ще мені потрібний новий телефон. Той я розбив.

— Хіба тобі є кому дзвонити?

— Ой, стулися.

Більше говорити не хотілося.Тремтячими руками я взяв чашку, вміст якої трохи вилився на ліжко, але Акіра ніяк на це не відреагував. Нарешті я почав повільно ковтати чай, щоб скоріше отримати знеболювальне, без якого, здавалося, ось-ось помру.

Випив лише половину, після чого звалився назад на подушку, а Акір забрав чашку. Він несхвально глянув на мене, але слідом зжаливсят і простяг склянку з водою та необхідні таблетки.

— Зараз мені треба піти по справах, а коли повернуся, тобі доведеться добре попоїсти.

Він збирався залишити мене одного? Заради такого я навіть ладен був зробити вигляд, що проковтнув пігулки, аби вирватися і знайти Сандерса. Але Акіра дістав наручники й пристебнув мене ними за одну руку до візерунчатої спинки ліжка. Ключ він демонстративно поклав до кишені джинсів.