Замальовки

Ти винен мені своє тіло, Хан Джисон(Мінсони)

На вулиці зима, випало дуже багато снігу, всі дерева засипані. Через дорогу видно велику будівлю під назвою Червоний дракон, місце там де люди програють гроші і не тільки гроші...
За столом сиділи 3 постаті, впливовий бізнесмен на ім'я Лі Мінхо, батько Джисона та друг батька. Також поруч стояв дилер, який роздавав карти. Батько Джисона програв чималу суму, але це його не зупиняло
- Ставлю на кін свого сина! - на повному серйозі сказав він
- Ти що? З дуба рухнув, власного сина? - розсердившись, запитав друг Батька
- Так, ти не розумієш, це азарт, я хочу виграти! - сказав батько
- Ми не згодні, не звертайте увагу будь ласка - сказав друг батька до Мінхо, а він тільки посміхався
- Ну так що, граємо? - запитав Мінхо, дивлячись на батька Джисона.
- Граємо! - стукнувши по столі, відповів Батько
Друг Батька був тільки в шоці, як це власного сина ??? Звісно, батько програв
- Сука! Як так?!
- Блять! Ти програв власного сина - вдаривши по щоці, сказав друг Батька
- Клич свого синочка - посміхаючись, сказав Мінхо
Батько тремтячими руками взяв телефона до рук та набрав потрібний номер
- Алло, синку...
- Щось сталося, тату? Чому в тебе голос тремтить?
- Приїдь на *адресу*
- Для чого?
- Якщо сказав, значить треба - розсердившись, сказав Батько
- Добре, чекай...
Він відклав телефон та взявся за голову
- Як звати вашого сина? - запитав Мінхо
- Хан Джисон - навіть не глянувши на нього, відповів Батько
- Хан Джисон значить...буде моєю іграшкою - він посміхнувся єхидною посмішкою
- Що? Ти збираєшся бити мого сина?! Я не дозволю! - піднявши руку, сказав Батько
- Ти вже його програв, він моя власність, ясно?! - розсердившись, запитав Мінхо
- Так - він закрив лице обличчям
За час розмови, Джисон вже зайшов до казино, побачивши де сидить батько, в нього похололо в серці, невже сталося те, що він боявся? Ватними ногами, він підійшов до столу
- Тату, що сталося? - схвильовано, запитав він
- Вибач, синку - майже не плачучи, сказав батько
- Що сталося, я не розумію?
- Твій батько програв тебе мені - нарешті відізвався Мінхо
- Що, як це програв? Ви що таке говорите? - обурювався Джисон
- Скажи йому - звернувшись до батька, сказав Мінхо
- Так, синку, я програв тебе, вибач будь ласка, тепер ти будеш жити з ним - глянувши останній раз на обличчя свого сина, сказав Батько
- Що? Я нікуди не піду!
Тільки Джисон хотів піти, як раптом його охорона вхопила за руку, Мінхо підійшов до нього
- Тобі ж сказали, ти тепер моя власність
- Яка блять власність? Я що іграшка?
- Для мене так
Джисон плюнув йому в лице,а Мінхо розізлився та вдарив його по обличчю, аж до втрати свідомості
- Що ви зробили?! - батько встав з місця та підійшов до Джисона, який втратив свідомість
- Боже, Хані, що він зробить з тобою...Вибач мене, якщо зможеш - погладивши по обличчю, сказав батько
- Відвезіть його додому, дома буде весело)
Посміхаючись, Мінхо закурив сигарету
- Що означає "дома буде весело"? - запитав батько
- Він тепер моя власність, забув? А також іграшка, хочу б'ю, хочу ґвалтую)
- Ви не маєте права! - обурився батько
- Граєте ще? - посміхаючись, запитав Мінхо
- Звісно, ні!
- Ох, як шкода, тоді можете йти
Батько, сумуючи, пішов. Ви запитаєте чому він не перечить йому ? Це впливовий бізнесмен, йому тільки скажи слово і вся Корея піде проти тебе, а Батько не хотів проблем, але одну вже зробив, він програв свого сина поганій людині...
Мінхо сів в машину, там де лежав Джисон без свідомості, він оглядав його
- Такий милий, а батько такий ідіот - глянувши на обличчя, сказав Мінхо
Як раптом, Джисон прийшов до тями та побачив Мінхо, який дивиться на нього, тільки він хотів вдарити його, як Мінхо опередив його та вдарив в голову, через що Джисон знову втратив свідомість...
- Боже, як можна бути таким дурним, аж рука заболіла - тримаючись за руку, жалівся Мінхо
Продовження слідує...