Замальовки

"Від ненависті до кохання - один крок"(Сінчони)

Чонін навчався в школі, мав друга на ім'я Джисон, а також ворога на ім'я Синмін...
В нього було світле та довге волосся, карі очі, ходив постійно в оверсайз та знущався з зовнішнього вигляду Чоніна, обзиваючи його дитиною та "де можна такий страшний одяг купити". Вони бувало обливали його водою, рвали зошити, били за школою... Чонін дуже боявся через це коли на нього піднімають руку, навіть якщо не для удару. Він відразу просив не робити цього. Чонін був темноволосний, маленькі карі очі та ходив в більш серйозному по типу брюки та піджаки. Це не можна було назвати костюмом, але схоже на це. Ви запитаєте, чому ж його не захистить Джисон? Джисон був слабкий, він би теж отримав, якби поліз захищати. Чонін говорив, щоб він навіть не ліз в це, бо якщо він втратить його то не переживе цього.
*Ранок*
Чонін збирається до школи, взявши портфель він вийшов на кухню там його зустріла мама
- О, синочку, снідати будеш? - нарізаючи помідори, запитала мама
- Ні, дякую, я вже піду в школу - відповів Чонін
- Бажаю гарного дня та гарних оцінок, синку - вона посміхнулася, Чонін теж
Він підійшов та поцілував її в щічку. Чонін вийшов з квартири та пішов в сторону школи. Нещодавно був дощ і було багато калюж, як раптом хтось на мотоциклі проїхався біля нього та облив
- Сука! Обережніше не можна? - витираючи піджак, обурювався Чонін
- Упс, хахах, я комусь зіпсував піджак - сказав хлопець в шоломі
- Ти хто? - поглянув на хлопця
Хлопець зняв шолом і там показався Синмін, який посміхається, мало не сміючись
- Ах ти блять, зіпсував мені піджак - замахнувшись, обурювався Чонін
Він схопив його за руку
- Не забувай з ким маєш діло, Ян Чонін - стиснувши крихітну руку, сказав Синмін
- Ай, відпусти! - крикнув Чонін
Синмін відпустив та одягнувши шлем, поїхав далі. А Чонін далі витирав піджак
*В класі*
Чонін запізнився, вчитель вже був в класі. Тому він підійшов до дверей та постукав, зайшовши він сказав
- Добрий день, вибачте за запізнення - оглянувшись, він побачив, як посміхається Синмін
- Добрий, сідай та записуй тему - сказав вчитель
Закотивши очі, Чонін пішов за парку та сів, взявши портфель він дістав зошит та ручку, він побачив, що Синмін постійно на нього дивиться, але не звернув уваги, а почав писати тему та уважно слухати вчителя. Чонін був профі в математиці, він міг і не слухати вчителя, але він слухав, щоб просто відволіктися. Як раптом йому на парту прилетів маленький папірець, він взяв його та розкрив
"Чекаю сьогодні за школою, якщо не прийдеш буде гірше.
Твій "улюблений" Синмін"
В Чоніна почали трястися руки, він знав, що його очікує. Його сусід по парті Джисон помітив, що в Чоніна трясуться руки
- Чонінка, що сталося? - схвильовано поглянув він на нього
Чонін тремтячими руками показав записку Джисону, він прочитав її і став ще більше хвилюватися. Він підсів до нього ближче, щоб Синмін не почув
- Нінні, ми втечемо раніше, я все продумав, не хвилюйся - шепітом сказав Джисон
- Але він все одно дістане мене завтра - майже не плачучи сказав шепітом Чонін
- Не дістане, я поруч, я покличу ще інших друзів, ми будемо поруч, не хвилюйся - погладивши по руці, сказав Джисон
Чонін заспокоївся та продовжив писати конспект, він помічав, що Синмін постійно дивиться на нього і це ще більше нервувало його. Синмін ніколи не записував конспекти, він взагалі погано вчився, його друзі теж погано вчилися. Він був бунтарем школи, його всі боялися, а дівчата бігали за ним та просили зустрічатися, але він їм грубо відмовляв, а якщо не слухалися то він наказував друзям показати де їх місце, що з ними тоді відбулося ніхто не знає, але після цього вони більше не чіпали його
*Кінець уроків*
Чонін збирає речі, Джисон вийшов до туалету. Чонін пробував швидше зібратися, поки Синміна та його компанії не було в класі. Одягнувши курточку та портфель на одне плече, він вийшов з класу та почав йти, як раптом його хтось вхопив за портфель...