Замальовки

Ведмедик життя(Сінчони)

- Ти знову йдеш по справах? - запитав Чонін, тримаючи в руках кудрявого, коричневого ведмедика.

- Так, сонце, мені час, - відповів Мін та поцілував хлопця в лоб.

- Я буду сумувати, - скзаав світловолосий, стискаючи іграшку.

- Вже ніч, лягай спати, я повернуся зранку, - сказав Мін та вийшов з кімнати.

Чонін ліг на ліжко, але сон так і не давався, хвилювання за коханого вище всього. Мін вже давно ходить з квартири вночі, а світловолосий не знає куди. На всі питання темноволосий відповідає: так треба, нічого страшного, а Нінні боїться. Тримаючи іграшку, він подивився в стелю. Цю іграшку Мін подарував йому на річницю, вони вже рік разом. Не можна було сказати, що Синмін багатий, але світловолосий кохав його не через гроші. Обійнявши іграшку, Нінні все таки заснув.

***

- Ти коли кошти повернеш? - запитав чоловік, дивлячись на Міна.

- В мене зараз немає можливості, - відповів темноволосий.

- Тоді, - чоловік задумався - ми заберемо в тебе найцінніше, - сердце почало швидко стукати, а чоловік посміхнувся.

- Ви не маєте права! Дайте мені ще тиждень! - крикнув Мін.

- Думаю, що тут я вирішую, що можна, а що ні, - покрутивши ніж в руці, сказав чоловік.

- Я ж сказав, я поверну тільки дайте час, - сказав темноволосий.

- Вже занадто пізно, мої люди поїхали до нього, - він посміхнувся та поглянув на розлюченого Міна.

Діставши ніж з кишені, темноволосий кинув його в чоловіка. Ніж потрапив прямо в шию і тіло впало на підлогу, під ним опинилася калюжа крові. Мін поглянув на годинник.

- Не встигнуть, суки, - знявши рукавиці, обурився темноволосий.

Охорона чоловіка почала бігти до кабінету, а Мін посміхнувся і вистрибнув з вікна. Впавши в траву, він встав і через біль побіг до своєї квартири.Охорона виглянула в вікно, але Мін вже встиг втекти. Велика помилка була вбити голову мафії, якій ще і винен кошти.

Добігши до квартири, він оглянув все. Ніби чисто - подумав Мін. Підійшовши до дверей, він дьоргнув ручку. Було відчинено, темноволосий здивувався, бо Чонін завжди зачиняє двері.

- Коханий! - крикнув Мін та додав: - ти вдома?

Але відповіді так і не було. Пройшовши далі, він помітив, що на кухні все було розкидано, сліди боротьби, кухонні ножі валялися на підлозі. Руки затремтіли і Мін побіг до кімнати. Там були відчинені двері, обережно зайшовши, він помітив свого коханого, який лежав на ліжку, весь в крові, обіймаючи ведмедика. Ніж встромлений прямо в іграшку, яка знаходилася біля серця світловолосого.  Біле волосся було в крові, очі здивовані, тіло бліде. Мін підбіг до коханого та почав плакати. Вхопивши за руки, він почав просити пробачення, але було занадто пізно.

- Суки, ненавиджу! - крикнув Мін, тримаючи за руку мертвого коханого: - прошу тебе, вибач мене, я не хотів, я повинен був розповісти тобі все, а не мовчати.

Тремтячою рукою темноволосий закрив очі своєму коханому. Тіло давно холодне, вони все підлаштували: прийшли, як тільки Мін виїхав. Сльози стікали по обличчю, але хіба вони допоможуть?

Витягнувши ножа з іграшки, кров хлинула ще більше. Мін притиснув рану і через долю секунди вона зупинилася.

Через тиждень Чоніна поховали, а темноволосий стояв біля його могили, тримаючи ту саму іграшку. Він так і не зашив її, вона була з діркою в "серці". Воно таке саме пусте, як і серце Міна після втрати коханого. Поклавши білі тюльпани на могилу, він заплакав. Поліція знайшла тих, хто вбив його та посадила. Як виявилося, люди в яких Мін зайняв гроші були підставні, а кошти не справжні. Через свою неуважність темноволосий втратив найріднішу людину в своєму житті.